Question

Це була зграя журавлів. Дивовижною хмарою заполонили вони небо над с_лом, нiби хотіли взяти з собою на крила й понести в світи все: хати, кр_ниці, вул_цi i садки. Птахи були попелясто_cipi по тулубу, з чорними рульовими перами, збло_снiжними смужками по боках голови. Вони стиха курликали, й менi защемiло в серці. Я знав, що зараз оце в летенське кол_со мiж небом i з млею прощається при відльоті 3 (Я,я)блунівки. Спів журавлів ставав усе тужливіший. У промінні вечірнього сонця кожна пiрiнка блищала ро(з,с)плавленим золотом. Звуки їхнього прощан(н)я теж наче світилися золотом. Скоро не стало в небесах жоднiс_нького журавля, наче й не було... (За Є. Гуцалом; 98 сл.).​

Answer 1

Ответ:

селом, криниці, вулиці, колесо, яблунівки, розплавленим, прощання, жоднісінького