Ответы
ЗАХАР БЕРКУТ
добрий і волелюбний;
відвертий і чесний;
працьовитий;
розсудливий і мужній;
витриманий.
Найповніше розкривається характер Захара Беркута у грізний для його народу час, коли він стає на чолі тухольської громади у боротьбі з монгольськими нападниками. Саме він складає план знищення монголів, на його заклик приходять на допомогу тухольцям верховинці й загіряни, він безпосередньо керує боротьбою тухольців. І в цій боротьбі найбільше проявляється його мужність, світлий розум і передбачливість. Він пропонує не відбити напад монголів, а розгромити ворога в тухольській долині, щоб захистити сусідні села від несподіваного нападу монголів.
Захар пояснює, що тут справа йде не про його сина, а про долю їхніх сусідів — верховинців і загірян, які, непідготовлені, зазнають ще страшнішого горя від нападу монголів. «Не дбайте про мого сина, а рішайте так, якби він був уже в гробі»Він підкоряє свої батьківські почуття громадянським інтересам. І його відповідь посланцеві Бурунди звучить твердо і переконливо: «Або ми всі погинемо, або ви всі — іншого вибору нема».
МАКСИМ БЕРКУТ — наймолодший син Захара, перейняв ідеали батька, хоробро б'ється в першій сутичці з монголами. Закоханий у боярську дочку — Мирославу. Тугар Вовк — боярин, якому князь Данило Галицький подарував землі Тухольчини. Вважає себе вищим за громаду й хоче встановлювати нові порядки.
Максим — красивий і мужній хлопець. Він не побоявся рятувати Мирославу від величезної ведмедиці, сміливо боровся з монголами. Тяжко поранений, потрапив він у полон до монголів, але навіть там думав про те, як врятувати односельців. Саме йому належить ідея загнати монголів у котловину і потопити їх там.
ТУГАР ВОВК
Непривабливими фарбами малює автор портрет боярина: «Тугар Вовк був мужчина, як дуб. Плечистий, підсадкува-тий, з грубими обрисами лиця і грубим, чорним волоссям, він і сам подобав на одного з тих злющих тухольських ведмедів, яких їхав воювати».Тугар Вовк любить полювання, він дуже хоче кимсь керувати, до того ж він — подвійний зрадник. Т. Вовк гірший за ворога, це зрадник, він виступив проти свого народу, пішов служити ворогам. І виправдання йому не може бути.
МИРОСЛАВА — головна героїня повісті І. Франка «Захар Беркут», дочка боярина Тугара Вовка.Франко образ дівчини Мирослави Мирослава — молода вродлива дівчина, рано втративши матір, знала лише любов і турботу батька. Для неї головне — бути вірною собі, діяти так, як підказують сумління і серце. Тому вона і виступає проти батька на боці народу, стає справжньою патріоткою своєї вітчизни.Вона повідомила, що її батько зрадив батьківщину, тому вона відмовляється від нього