Ответы
Ответ:Образ Енея, головного героя поеми Вергілія «Енеїда», є одним із найважливіших і найскладніших у світовій літературі. Він є втіленням ідеального римського громадянина, воїна, батька і засновника Риму.Еней - це людина долі. Він був обраний богами для того, щоб заснувати нову Трою в Італії. Цей вибір був зроблений не випадково, адже Еней - це благородний, мужній і справедливий чоловік. Він завжди бореться за справедливість і захищає слабких.Еней - це також віруюча людина. Він вірить у волю богів і завжди підкоряється їм. Цей його віросповідання допомагає йому в його нелегкій долі.Еней - це люблячий батько. Він завжди турбується про свою родину і робить все можливе для її захисту. Його любов до дружини Крейди і сина Асканія є одним із найважливіших аспектів його характеру.Еней - це також мужній і відважний воїн. Він не боїться ворогів і завжди готовий захищати свою родину і свою державу. Його мужність і відвага були неодноразово продемонстровані в ході його подорожі до Італії.У поемі «Енеїда» Еней проходить через ряд випробувань, які допомагають йому стати справжнім героєм. Він втрачає свою родину і друзів, але не втрачає віри в себе і в свою місію. Він перемагає ворогів і засновує нову Трою в Італії.Образ Енея є символом величі і слави Римської імперії. Він є прикладом того, як завдяки мужності, відвазі і вірі в себе можна досягти будь-яких цілей.
Объяснение:
Ответ:
Характеристика Енея в поемі “Енеїда” Котляревського
Еней — «хлопець хоть куди козак», троянський царевич, утікач з Трої, головний герой твору «Енеїда» І. Котляревського. Це суперечливий персонаж, з одного боку, ледачий, «на всеє зле проворний», занадто любить пиячити, гуляти, з іншого боку, коли йдеться про інтереси троянців, громадський обов’язок, Еней веде себе достойно, навіть героїчно.
Портрет, зовнішність Енея
Цей відчайдушний пройдисвіт і бездомний волоцюга Еней не молодий: його син від першого шлюбу Іул — юнак, «військо-ватажок начальний». Проте Еней перебуває в самому розквіті сил, бо в південних країнах одружуються дуже рано: дівчата — в 12–14 років, хлопці — в 14–15, нерідко і раніше
Прямий, як сосна, величавий, Бувалий, здатний, тертий, жвавий, Такий, як був Нечеса-князь, На нього всі баньки п’ялили, І сами вороги хвалили, Його любив всяк — не боявсь.
Риси характеру Енея
1. Позитивні:
а) сміливість і відчайдушність;
б) завзятість і розсудливість;
в) відвага і хоробрість;
г) близькість до народу;
д) простота і щирість;
е) уміння швидко орієнтуватися в обстановці;
є) критичне ставлення до самодержавства, панства.
2. Негативні:
а) легковажність і безжурність;
б) нестійкість і непослідовність;
в) пристрасть до хмільних напоїв;
г) боягузливість і безпорадність.
Образ Енея “Енеїда” Котляревського
Еней у поемі — козацький ватажок, «моторний і завзятіший од всіх бурлак», гульвіса, що легко зводить жінок і так само легко їх кидає без жодних докорів сумління. Еней полюбляє горілку, але п’є лише від нудьги («Еней тоді купався в бразі»); він сміливий і відчайдушний, але за розвагами та пиятикою він забуває навіть про мету свого життя, начертану на скрижалях небесних,— побудувати нове царство, і Зевс мусить не дуже чемно нагадувати йому про це. Побратимів собі він вибирав не по силі розуму чи відвазі, а по тому, хто міг більше випити. Не раз автор говорив, що Еней був «п’яний до втрати людської подоби, а потім мучився на похмілля, але, легковажний і безпечний, він і не подумав змінити спосіб життя. З похмілля у Енея «опухли очі, як в сови, і весь обдувся, як барило»
Вдача Енея дуже суперечлива — він може бути «хлопець хоть куди козак», а може бути боягузом і плаксієм. Але такого героя вимагав стиль бурлеску, і автор з великою теплотою ставиться до свого героя:
… моторний,
Ласкавий, гарний і проворний,
І гострий, як на бритві сталь.
Боягузливість Енея: Побачивши Сівіллу вперше, Еней так злякався, що «не знав із ляку, де стояв». У пеклі він всього жахається, ховається за Сівіллу. Його лякають безконечні людські мандрівки, буря і висока хвиля. Наляканий гнівом Зевса, «божественний троянець» …піджав хвіст, мов собака, / Мов Каїн, затрусивсь увесь; / Із носа потекла кабака. Потрапивши в скрутне становище, троянський полководець іноді навіть плаче. Так, злякавшись бурі, яку підняли на морі Еолові вітри, «Еней тут крикнув, як на пуп / Заплакався і заридався, / Пошарпався, увесь подрався, / На тім’ї начесав аж струп»
Еней – троянський полководець І. Котляревський наділив свого героя розумом та відвагою. У другій половині поеми Еней перетворюється з веселого гульвіси на дипломата та мудрого державного діяча, справжнього козацького отамана, що піклується про своє військо, поважає його, розуміє, що перемога — насамперед заслуга хороброго війська:
Еней один не роздягався,
Еней один за всіх не спав;
Він думав, мислив, умудрявся…
Еней – справжній ватажок, здатний повести за собою людей, харизматичний, справедливий, відповідальний за долю свого війська. Уміло організовує підготовку до бою і праці, будує фортецю, в бою винахідливий і розважливий. Разом з тим він людина хоробра, сильна і спритна: Махне мечем — врагів десятки / Лежать, повиставлявши п’ятки.
В бою Еней — насамперед, лицар: «лежачих не займає», але захищає козацьку гідність і честь. Багато в нього й інших чеснот: «правдивий чоловік», «як бува у нас, хотів останнім поділиться » тощо.
Еней – це збірний образ запорозького ватажка, у якому відтворені деякі риси українського народного характеру.