Ответы
Ответ:У цьому контексті українська література аж ніяк не вибивалась зі світової тужливої традиції, а навіть навпаки – додавала їй особливих вимірів. Згадайте лише шкільну програму, 75% якої складається з творів про недолю й неволю. Проте це не означає, що школярів цілеспрямовано мучать творами такого штибу – українська література в принципі не найщасливіше явище у світі не лише через тяглість світової традиції.
Тому ми вирішили провести короткий зріз мотивів страждання, що мігрували з епохи в епоху, а також оцінити ступінь їхньої інтенсивності за допомогою шкали «Сердешної Оксани», названої на честь героїні однойменної сентиментальної повісті Григорія Квітки-Основ’яненка, про яку ми поговоримо нижче. Попри те, що оцінювання туги – справа невдячна й досить суб’єктивна, ми брали до уваги такі аспекти, як причини й тривалість страждання, його фінал, а також його функції у творі.
Объяснение: