Ответы
Ответ дал:
6
Ответ:
На тлі меланхолійної осені відбувається драматична сцена в стихах Овідія, в його «Сумних елегіях». Застиглий вигнанням, поет сповідується перед природою, яка віддзеркалює його втрату.
Природа сама відчуває його тугу - оповита смутком хмар, призрачним світлом осіннього сонця. Стежки, які раніше були його вулицями, тепер обросли травою сподівань, що вже не виправдаються.
Відчуття вигнання звучить у кожному слові. Поет звертається до долі і прохає повернутися до рідного дому. Його серце, як самотній мандрівник, шукає відповіді у безмежжі неба.
«Сумні елегії» стають витоком туги, втраченого часу і згубленого кохання. Овідій відданий своєму художньому екзилу, а його поезія – це витончений плач за минулим.
Вас заинтересует
1 год назад
1 год назад
1 год назад
1 год назад
2 года назад
8 лет назад