• Предмет: Литература
  • Автор: jkd485v
  • Вопрос задан 3 месяца назад

СРОЧНО !!!!! Тема та ідея вірша:
Не боюсь я ні бога, ні біса,
Маю серця гіпотеку чисту;
Не боюся я й вовка із ліса,
Хоч не маю стрілецького хисту.
Не боюсь я царів-держилюдів,
Хоч у них є солдати й гармати;
Не боюсь я людських пересудів,
Що потраплять і душу порвати.
Навіть гнів твій, дівчино-зірничко,
Не лякав мене ні крихітки:
Я люблю те рум’янеє личко
І розіскрені очі-красітки.
Лиш коли на те личко чудове
Ляже хмарою жалісна туга,
І болюще дрижання нервове
Ті усточка зціплить, як шаруга,
І докір десь у горлі пропаде,
І в знесиллі опустяться руки,
І благає підмоги, поради
Прошибаючий погляд розпуки,
Отоді моє серце стискає,
Мов кліщами, холодна тривога:
Біль німий мене більше лякає,
Ніж всі громи й злих сил перемога.​

Ответы

Ответ дал: m24500311
0

Ответ:

Тема: Сила і впевненість людини, а також її здатність протистояти негараздам і труднощам життя.

Ідея: Головний герой вірша не боїться нічого - ні ворожих сил або викликів, навіть самого себе. Він має сильне серце, яке виставлено на чистоту, і це дає йому силу протистояти будь-чому, навіть якщо він не має фізичного захисту. Він щиро закохався, і навіть коли його кохана має смуток або болість, це лякає його більше, ніж будь-яка передбачена загроза ззовні.

Вас заинтересует