Ответы
Ответ:
Зовнішня політика Ярослава Мудрого:
1029 року відбувся похід на ясів, що загрожували Тмутаракані;
1030-1031 роки - польська кампанія, у якій Володимировичі підтримували князя Безприма у його зазіханнях на польський престол та водночас відвоювали Червону Русь;
1038 рік - похід на ятвягів;
1040 - на Литву;
1041 - у Мазовію;
1042 - проти балто-фінських племен ям та чудь;
1043 року відбувся останній похід русів на Константинополь, яким керував син Ярослава Володимир. І хоча руське військо зазнало поразки, відносини між Києвом та Візантією продовжують тіснішати.
Внутрішня політика Ярослава Мудрого:
• На початку свого князювання Ярославу довелося докласти чимало зусиль для захисту Київської держави. Продовжуючи справу батька, він зміцнював південні кордони своєї держави і «ставив міста по Росі».
• Князь укріпив Київ, звівши «місто Ярослава» систему укріплень із ровами і земляними валами заввишки 14 м із міцними дубовими стінами та вежами, яка простяглася на 3,5 км. Могутність цих укріплень не мала рівних на Русі. Територія «міста Ярослава» у сім разів перевищувала площу «міста Володимира».
Ответ:
Внутрішня політика: продовжив розбудову Києва. «Місто Ярослава» всемеро перевершило «місто Володимира» за площею. Його окрасою були християнські храми: Софійський собор, Георгіївський, Ірининський та Києво-Печерський монастирі. Дбав про розвиток культури, відкривши першу бібліотеку та створюючи школи. Започаткував літописання. Сприяв створенню Київської митрополії та тому, щоб її очолив не грек, а місцевий священник. Першим митрополитом став Іларіон. По річці Рось побудував укріплення для захисту від печенігів. Створив першу писемну збірку законів Русі-України — «Правду Ярослава». До 1036 року княжив на Правобережжі з центром у Києві. Після смерті брата Мстислава в 1036 році став одноосібним правителем. Намісниками в головних містах князівства призначив синів. Помираючи, розділив землі між ними, аби уникнути міжусобиць.
Зовнішня політика: остаточно приєднав Червенські міста. Розгромив печенігів у 1036 році. Після невдалого походу на Візантію в 1043 році пообіцяв більше не воювати з цією державою. Продовжив «шлюбну дипломатію», започатковану князем Володимиром. За родичання з представниками правлячих династій Європи його називали «тестем Європи».
Объяснение: