західно українські землі в міжвоєнний період 1) окупація Бесарабії Румунією 2) Чешське володарювання на українських землях 3) Становище центральної та східної України в складі СРСР
Ответы
Західноукраїнські землі в міжвоєнний період були розділені між трьома сусідніми державами: Польщею, Румунією та Чехословаччиною. Ці країни використовували різні методи політичного, економічного та культурного впливу на українське населення, яке прагнуло зберегти свою національну ідентичність та автономію.
1) Окупація Бессарабії Румунією. Бессарабія, яка була частиною Молдавського князівства, була анексована Російською імперією в 1812 році. Після революції 1917 року і розпаду Росії, Бессарабія проголосила свою незалежність як Молдавська Демократична Республіка. У 1918 році Сфатул Церій, парламент Бессарабії, проголосував за об'єднання з Румунією, сподіваючись на захист від радянської агресії. Румунія, яка була союзницею Антанти, отримала міжнародне визнання цієї унії на Паризькій мирній конференції 1919 року. Однак, румунська влада не дотримувалася обіцянок про автономію і культурні права бессарабських українців, а навпаки, проводила політику асиміляції, румунізації та репресій. У 1940 році, відповідно до пакту Молотова-Ріббентропа, Румунія була змушена віддати Бессарабію Радянському Союзу, який створив на її території Молдавську РСР.
2) Чеське володарювання на українських землях. Закарпаття, яке було частиною Угорського королівства, опинилося під владою Чехословаччини після Першої світової війни і розпаду Австро-Угорщини. Чехословаччина, яка була демократичною республікою, обіцяла закарпатським українцям (русинам) автономію і культурні права. Однак, ці обіцянки не були повністю виконані, а закарпатська автономія була відкладена до 1938 року, коли Чехословаччина була розірвана на частини внаслідок Мюнхенської угоди. Закарпаття було передано Угорщині, яка відновила своє панування і проводила жорстку політику угоризації і переслідування українців.
3) Становище центральної та східної України в складі СРСР. Центральна та східна Україна, які були частиною Російської імперії, стали складовими Радянського Союзу після громадянської війни 1917-1921 років. Радянська влада проголосила створення Української РСР, яка мала формальну суверенітет і право на вихід зі Союзу. Однак, насправді, Україна була підпорядкована центральному уряду в Москві, який контролював її економіку, політику, ідеологію та культуру. Українське населення зазнало від радянської влади численних репресій, голодоморів, депортацій, політичних чисток і національного гноблення. Українська мова, історія, література, релігія та традиції були заборонені або обмежені. Український національний рух був розгромлений або змушений до підпільної діяльності. Україна також стала ареною Другої світової війни, коли нацистська Німеччина окупувала її територію в 1941-1944 роках, спричиняючи великі людські та матеріальні втрати.