Ответы
Ответ:
Іван Миколайович Боберський (14 серпня 1873 – 17 серпня 1947) – український педагог, організатор, фундатор, теоретик і практик української національної фізичної культури. Народився в селі Доброгостів, Галичина, Австро-Угорщина, в родині греко-католицького священника. Випускник Львівського університету. Навчався у Відні і Граці. Викладач Львівської академічної гімназії (з 1900). Сприяв становленню «Пласту», автор назви цієї організації. Голова товариства «Сокіл Батько» (1908–1918). В роки Першої світової війни був скарбником Українських січових стрільців (1914–1918). Працював головою відділу військової преси Державного секретаріату ЗУНР (1918–1920). Повноважний представник уряду ЗУНР в США і Канаді (1920). Від 1932 року мешкав у Югославії, місті Тржич, де й помер. Редагував часописи «Вісти з Запорожа», «Січові вісти». Уклав низку підручників: «Забави й гри рухові» (1904–1905), «Копаний мʼяч» (1906), «Значення руханкових товариств» (1909) та інші. Першим увів українську термінологію в спорті, яку широко використовували в Західній Україні до 1939 року. Зокрема, запропонував такі терміни, як «сітківка» (теніс), «відбиванка» (волейбол), «копаний мʼяч» (футбол), «гаківка» (хокей), «стусан» (бокс), «кошиківка» (баскетбол), «булавка» (метальна граната), «лещетарство» (лижний спорт) тощо.
Объяснение: