Ответы
Ответ дал:
1
У тихому куточку міста, коли осінь вже замислюється над своєю холодною природою, живуть діти листопада, яких всі називають "діти ноя". Вони, наче маленькі літачки, розсипаються по вулицях, взуті в капелюхи з високими полями, як жовті листя на гілках.
Ці діти ноя несуть у руках дрібні калейдоскопічні крапельки дощу та маленькі ліхтарики тепла. Вони вміють пристосувати будь-яку лужу до власного королівства, де вони щедро діляться своїми уявними скарбами.
Їхня гра в доганялки з вітром — це як танець дерева під мелодію холодного бризу. А коли вони ловлять перше сонечко, то розмовляють з ним у своїх мовах, і світ довкола набуває неймовірного веселощі.
Діти ноя — це яскраві плями радості у туманній сивині листопаду. Вони пам'ятають кожен дощик і кожен листочок, і коли вони сміються, то природа слухає їхні веселі шепітки. Це маленька армія радості, яка нагадує нам, що в кожній порі року можна знайти своє власне диво.
Ці діти ноя несуть у руках дрібні калейдоскопічні крапельки дощу та маленькі ліхтарики тепла. Вони вміють пристосувати будь-яку лужу до власного королівства, де вони щедро діляться своїми уявними скарбами.
Їхня гра в доганялки з вітром — це як танець дерева під мелодію холодного бризу. А коли вони ловлять перше сонечко, то розмовляють з ним у своїх мовах, і світ довкола набуває неймовірного веселощі.
Діти ноя — це яскраві плями радості у туманній сивині листопаду. Вони пам'ятають кожен дощик і кожен листочок, і коли вони сміються, то природа слухає їхні веселі шепітки. Це маленька армія радості, яка нагадує нам, що в кожній порі року можна знайти своє власне диво.
llyao92011:
ДЯКУЮ
Вас заинтересует
1 месяц назад
1 месяц назад
1 месяц назад
1 месяц назад
1 год назад
1 год назад
7 лет назад