Написати переказ та план до цього тексту.
Жовкне листя.
Вкривається багрянцем клен. Він стоїть на узліссі замріяний, ніби сумує, що надійшов жовтень. Іноді тихо зронить вирізьблений свій лист. А налетить вітер і почне безжально зривати осінню красу зажуреного клена, оголить його і гулятиме серед голого гілля. А яка ніжна, золота берізка на тлі синюватих ялинок, зеленавих сосен. Вона опустила свої віти і теж журиться, що скоро прийдуть холоди. Деякі квіточки ще не хочуть здаватись, поспішають доцвісти, поки перші морозці не вдарять по них. Але й ці останні квіти теж ніби насторожено зажурені. Високо вгорі дзвінким передзвоном курличуть трикутники журавлів. Прямують на південь, поспішають. Десь перегукуються вгорі над нами і дикі гуси. На півночі вже холодно їм. Па піщаних косах річок жирують і північні качки, цілими величезними табунами. Вони дуже сторожкі і не підпускають близько мисливців.
Ответы
будь ласка, найкраща відповідь.
План тексту
- 1. Осіння доля клену.
- 2. Передбачення берізки для всього живого.
- 3. Поспішне цвітіння і протистояння холоду.
- 4. Обережний переліт птахів
Переказ
Жовкне листя. Замріяний звичайний клен сумує з приходом холодного жовтня. Плаче, скидаючи листя, плаче більше, бо вітер зриває його шубу. То й залишився той клан голим заплаканим, та доля його не остання. Біля ялинок та сосни зеленокоса берізка, що вабить своїми косами, опускає них: попереджає маленьких подружок - квіточок, аби росли швидше і не мали долі клена, мають бути ті квіточки мудрими і завбачливими, ігри скінчились, веселощі покинули них, зрадили. Та десь там, в далеких горах, летять то журавлі, то дикі гуси ховаючись від холоду та смутку клена, переганяючи один одного, але розуміють, що берізка опускає коси і для них, тому мусять бути пильними, бо втратять життя назавжди, а клен мучиться тільки коли немає шуби, а безтурботні квіточки, що не бачать як них зривають; граються, бавляться і сміються. Тому мчать вони не для перемоги..