Срочно допоможіть написати переказ "перша вчителька" даю 100 балів.
По цьому тексту!!!
ПЕРША ВЧИТЕЛЬКА
Як перша велика і чиста любов, моя перша вчителька живе завжди молодою і весняно прекрасною, щедрою…
Вона вчила мене впродовж трьох літ. Я дякую саме їй першим пробудженим інтересом до всього прекрасного в казці і пісні, до скарбів духовних нашого народу.
Було перед Різдвом.
Наша вчителька була в тім настрої, коли сама людина стає як свято – піднесеною та врочистою. Всім легко було на уроках: вчителька про щось радісне нам розповідала, а потім просила хлопців поколядувати.
Хлопці зібралися гуртком. Проспівали першу, другу колядку, в класі ставало якось незвично, небуденно. Бо в самих колядках повідалося про все, що міг витворити народний талант в думці й турботі, аби земля родила щедро, аби сади рясніли густо, аби хліви з худобицею були повні, аби зелене вино саджене наливалося соком сонячним…
Коли хлопці відспівували колядок, вчителька сиділа мовчки, задумана. І в класі було тихо, так тихо. Вона піднялася, пройшлася поміж лавиць й спершу поволі, ніби все збирала думки, почала говорити нам про народні звичаї і красу в них, про багатство вигадки й велику чистоту. Вона повідала нам про пісні і казки, про чудодійні чари рідної мови і всього, що є рідним і прекрасним на батьківській землі. Ми слухали захоплено, і нам було вже жаль того, хто рідну землю любити не навчився, у кого не серце, а камінь до пісні і казки, хто знехтував і забув мову дідів і прадідів, кого понесло по чужих холодних світах… Ніхто цікавішої бесіди в той день з нами провести не міг.
Все нами приймалося таким, яким подавала його наша вчителька, відкриваючи цілий світ великого й світлого. І ми вже гордилися своїм рідним краєм, чули себе такими багатими, такими багатими…
Ответы
Ответ:
У дні своєї першої великої і чистої любові, моя перша вчителька залишається завжди молодою та весняно прекрасною, щедрою. Тривало три роки її навчання, і за цей час вона відкрила передо мною світ прекрасного в казці та пісні, а також скарби духовної спадщини нашого народу.
Було перед Різдвом, коли наша вчителька переповнена святковим настроєм, як свято саме. Уроки проймалися легко: вона розповідала нам радісні історії та просила хлопців виконати колядки.
Хлопці об'єдналися і вдало виконали колядки, наповнюючи клас незвичайною атмосферою. В самих піснях відбивалася турбота та талант народу, які сприяли плідності землі та процвітанню господарства. Всі слухали мовчки, а вчителька, залишаючись задуманою, розповідала нам про красу народних звичаїв і багатство вигадки.
Повільно рухаючись між лавицями, вона розпочала говорити про народні традиції та велич з них, про багатство мови та чистоту. Її слова про пісні і казки, чарівність рідної мови та прекрасне на батьківщині, зачаровували нас. Ми вже горділися своєю рідною землею, відчуваючи себе багатими.
Все, що вона подавала, ставало нашим, відкриваючи світ величного та світлого. Та день був не лише навчальним, але й виховним, залишаючи в наших серцях гордість за рідний край та бажання берегти його традиції.