ДЗ на 4 грудня: Підготувати повідомлення з теми "Культура Руі-України".
На вибір можна обрати:
1) Література
2) Освіта
3) Розвиток мови
4)Архітектура
5) Образотворче мистецтво
6) Прикладне мистецтво
7) Музика
8) Медицина
9) Ювелірна справа
10) Усна народна творчість
Вимоги до роботи: один аркуш зошита, не читати, указати джерело, цікавий матеріал!
Ответы
Ответ:
Медицина часів Давньої Русі (києворуської доби) базувалася на древніх звичаях, традиціях та уявленнях людини про Всесвіт і Природу. Як розповідає Геродот, грецький вчений Гiпрократ (батько медицини) навчався у легендарного скiфського знахаря і цілителя Асклепiя. Він казав: "Лікар лікує, а Природа - зцілює".У своїй неперевершенiй книзi «Corpus Hippocraticum» Гіппократ захоплюється скiфськими знахарями й методами їх лiкування. Загалом, він описав близько 236 видів лікувальних трав.
Безумовно, ці знання не зникли безвісти, а були успадковані давньоруськими знахарями і цілителями, яких високо цінували в суспільстві і звали "лічцями". Про них згадується у «Руській Правді» (XI ст.) - збірці законів, складеній при Ярославі Мудрому у 1016 році. Зокрема, йдеться про законодавчо встановлену оплату праці лічцям. Людина, завдавши збитків здоров'ю іншої людини, повинна була сплатити обов'язковий штраф до державної скарбниці і видати потерпілому гроші на лікування.
Серед давньоруських лічців були спеціалісти по "очним" і "чепучинним" (венеричним) захворюванням, "кровопускателі", "почечуйні" лікарі (лікування геморою), "різальники", "зубоволоки" та інші. Свої знання і секрети вони передавали династично, з покоління до покоління, від батька до сина. У літописах згадується про так-звані «сімейні школи».
Великою популярністю у знахарів користувалися ліки, приготовані з рослин: кульбаби, кропиви, подорожника, багульника, шафрану, шалфею, м'яти, гвоздики, девятисила, цвіту липи, листя берези, кори ясена, ялівцевих ягід, а також добре знайомих нам часнику, цибулі, перцю, хріну, ріпи та інших, що вважались панацеєю від усіх хвороб.
Справжнім сезоном на "полювання" трав була Трійця (Клечальна неділя, Зелені свята) та ніч на Купала, коли травники з усіх усюд збиралися та збирали рідкісні лікарські трави. Дехто відшукував квітку папороті, яка нібито приносила небачену силу, мудрість та удачу. Існувало повір'я, що деякі трави могли охороняти будинок і людину від від всього злого і ворожого. Травами лікували, прикладали до ран, вичавлювали сік із свіжих трав, сушили, відварювали, виготовляли різні настої і чаї.
Серед ліків тваринного походження особливе місце займали: мед, кисломолочні продукти, сира печінка тріски, жовч тварин, сало, кобиляче і козяче молоко, роги оленя, боброва струмина.
Серед мінералів: лазурит - у якості послаблювального, алмаз - для змазування країв ран і гнійних утворень, хризоліт - при болях у животі, аметист - від отравлення. Срібло відновлює при різних запаленнях, ранах та опіках, має бактерицидну дію. Для полегшення пологів, жінки носили прикраси з яхонта (рубіну і сапфіру). Відомі були цілющі властивості оцту і мідного купоросу, скипидару і селітри, «сірчаного каменю» і миш'яку, срібла, ртуті, сурми та інших мінералів. Велике значення мали хірургія і акушерство. Популярною була "домашня фізіотерапія" – лазні, компреси, розтирання, масаж, укутування, "банки", клістири. Специфічним методом була психотерапія. Як казав великий Авіценна: "Лікар повинен зцілювати не лише тіло, а й душі". У давньоруських джерелах згадується про баїльників та обавників, які лікували примівками, зашіптуваннями, замовляннями. Великою силою наділился різноманітні тотеми і заговорені речі - обереги. Застосовувалося лікування маслами, ароматерапія і масаж. Проводился магічні очисні обряди з метою "прогнати" недугу - її викатували яйцем, зливали на віск, вибивали віником, видували, випалювали і т.д.
Невід'ємною складовою народного лікування була слов'янська баня-лазня. З нею пов'язано безліч обрядів, вірувань та звичаїв.
Объяснение:
https://spadok.org.ua/rus/medytsyna-v-starodavniy-rusi