Ответы
Ответ:
Друга світова війна стала найстрашнішою подією у житті кожної людини першої половини ХХ століття, а особливо для дітей. Адже під час війни саме діти залишилися найбільш уразливими і найменш захищеними. Смерть на них чатувала на кожному кроці: під час бомбардувань і обстрілів, перебуванні у концентраційних таборах і гетто, голоду й холоду. Дитячу психіку було зруйновано втратою близьких, сценами насилля, злиднями і постійною небезпекою.Діти, які виросли у воєнні роки, дуже відрізнялися від інших, оскільки не мали дитинства. Комусь не дісталося батьківської любові, хтось не отримав освіти, їм щодня доводилося боротися за життя. Не випадково дітей війни називали «дітьми з дорослими очима».Про дитячу військову долю писало багато вітчизняних та зарубіжних письменників, а от історики цю тему оминали. За словами науковця Тетяни Пастушенко, тема: «Діти і війна» довго залишалась маловивченою і малодослідженою, тому що вона по суті є антивоєнною, оскільки показує, що війна стосується кожного. Традиційно вважається, що війна — це справа солдата, дорослого чоловіка, який піде воювати на фронт. Водночас найбільш беззахисними є діти, жінки, цивільні люди.
Буття дітей під час Другої світової війни більш-менш описане, але якщо торкнутися статистики — то такої статистики немає. Оскільки дітей не рахували ані серед статистики втрат цивільного населення, ані в статистиці загиблих військових під час бойових дій.