преказ
ТЕКСТ:
Оселю Катерини Білокур я розшукував недовго.
Запитав у босоногих дівчаток, які гралися на
стежці. У відповідь на моє запитання вказівні
пальчики ткнули повітря в напрямі, де білів
причілок звичайної української хати.
Я підійшов до хати, зупинився. Відчинила
хвіртку, вийшла жінка в темній терновій хустці,
заговорила м'яким голосом, гостинно запросила
увійти.
На покуті темніли образи старі, ледь помітно
виблискували тьмяною позолотою. Недалечко від
ікон висів портрет Шевченка. З простенької його
рами розгорнуто звисав рушник, наче гаптовані
крила якогось дивного білого птаха або
величезного метелика.
У кутку була охайно підведена червоною глиною
піч, що милувала око мальованим килимом. Вона,
наче огрядна молодиця в білій вишиваній сорочці,
посідала в хаті чимале місце.
Вздовж стола стояла лава. На довгому ослоні,
на який падало світло з двох невеликих вікон, -
тюбики фарб, саморобні пензлики. За палітру
правив шматок скла, що лежав поруч.
На стінах світлиці висіло кілька картин. Я
замилувався квітами, що жили на полотнах
такою яскравою красою. Картини, що висіли на
стінах, були в неоковирних рамках, а деякі
висіли без рам.
У цій пропахлій фарбами і живими квітами
кімнаті художниця творила. Тут не було навіть
звичайнісінького мольберта.
Я мовчав. Був зачарований, але й здивований
життям цієї скромної і разом з тим такої
талановитої та наполегливої жінки.
ПЛАН:
1. Пошуки оселі художниці.
2. Запрошення жінки.
3. Старі образи на покуті.
4. Портрет Шевченка під рушником.
5. Велика піч у кутку хати.
6. Лава вздовж стола. Причандалля
на ослоні.
7. Картини художниці у світлиці.
8. Скромна і талановита жінка.
Ответы
Ответ:
Якщо не складно відміть мою відповідь як найкращу)
Объяснение:
Автор швидко знаходить оселю Катерини Білокур, отримавши вказівки від дівчаток, які гралися на стежці.
Жінка в темній терновій хустці гостинно відчиняє хвіртку та запрошує в гості.
Усередині оселі помічаються старі образи, ледь помітні, тьмяно виблискуючи позолотою.
Серед образів виділяється портрет Шевченка, який висить під рушником, створюючи враження дивного білого птаха чи метелика.
В іншому кутку хати стоїть охайно підведена червоною глиною піч, яка надає атмосферу тепла та затишку.
Лава вздовж стола вражає тюбиками фарб, саморобними пензликами та шматком скла, що використовуються для живопису.
Картини художниці прикрашають світлицю, висять в неоковирних рамках або навіть без них.
Автор захоплений талантом та скромністю Катерини Білокур.