Ответы
Ответ:
Його основними станами були шляхта, духовенство, міщани й селяни
Шляхта. Найвидатніші українські княжі роди: Острозькі, Вишневецькі, Корецьких, Чорторийських, Збаразьких та інші Шляхта. Магнати. КнязіПани. ШляхтичіГолота. Зем’яни. Привілеї: право суду, судити шляхтича міг лише визначений становий суд; звільнення від податків (окрім грошового); право брати участь в управлінні держави; можливість мати власне військо Права та привілеї шляхти закріплені у Львівських статутах
Містяни напівпривілейованіміська верхівка, бюргери, ремісники, крамарі, купці, лихварі, володіли нерухомим майном;привілеї на міське самоврядування (магдебурзьке право), окремий становий суд, заняття ремеслами й торгівлею;обов’язки: сплачувати податки, виконувати повинності на користь власників міст або держави
Селяни Похожі/Непохожі. Особисто вільні, що могли змінити пана. Прикріплені до землі. Слуги працювали у панському маєтку (садівникик, швачки, прачки, пічники) і т.д. Данники(платили данину грошима або продуктами)Тяглі (працювали зі своїм тяглом: волами, кіньми)Цих людей продавали разом з земельним наділом. Вони були повністю безправними, їх могли безкарно вбити, побити, продати. Переважну більшість населення українських земель (близько 80 %) складало селянство, яке на лежало до непривілейованого стану.
Духовенство поділялося на "біле" та "чорне". "Біле" (церковне) духовенство було близьким до селянського середовища, мало можливість глибше проникати в життя селян та впливати на нього. Як писав М. Грушевський, воно було охороною національних традицій, національної свідомості українців, "Чорне" (монастирське) духовенство мало тісніші зв'язки з українською шляхтою. Серед церковних діячів було багато вихідців з середньої та дрібної шляхти.