Ответы
В цьому вірші Івана Франка автор ставить питання про свою приналежність до течії декадентизму, яка була характерною для кінця XIX - початку XX століть і виявлялася у відчутті розчарування в сучасному світі, схильності до песимізму та втрати віри в соціальні та культурні цінності.
У вірші Франко відкидає звинувачення в тому, що його можна вважати декадентом. Він вказує на те, що його поезія несе в собі не тільки біль і тугу, але й надію, волю і радісне чуття. Поет заявляє, що він не прагне тільки до темних і тужливих тем, але й розглядає свою творчість як спробу висловити різні аспекти людського життя, включаючи працю, щастя і свободу.
В іншому світлі цей вірш може бути розглянутий як відповідь на критику соціально-політичних віршів Франка та намагання визначити його позицію в літературному та суспільному контексті.