Поясніть, як у байці Г. Сковороди “Бджола і Шершень” утілилась ідея “сродної праці”
ДАЮ 90 БАЛІВ
Ответы
Отже:У байці Г. Сковороди "Бджола і Шершень" ідея "сродної праці" утілюється в образі Бджоли.
Объяснение:
Бджола - це символ мудрої людини, яка займається тим, до чого має природну схильність. Вона трудиться на благо інших, не розраховуючи на матеріальну винагороду.
Шершень, навпаки, - це символ людини, яка займається тим, що їй не подобається. Він живе коштом інших, не приносячи їм ніякої користі.
У байці Шершень критикує Бджолу за те, що вона працює безплатно. Він вважає, що розумна людина повинна прагнути до наживи.
Бджола Шершньову, що вона не прагне до наживи, а займається тим, що їй подобається. Вона каже, що праця приносить їй задоволення, навіть якщо вона не приносить матеріального прибутку.
Таким чином, байка "Бджола і Шершень" показує, що "сродна праця" - це праця, яка приносить задоволення, навіть якщо вона не приносить матеріальної винагороди. Така праця є сенсом життя людини, вона робить її життя щасливим і повноцінним.
Ось деякі конкретні приклади того, як у байці утілюється ідея "сродної праці":
Бджола працює в природі, у середовищі, яке їй близьке і зрозуміле. Вона збирає мед з квітів, тобто займається справою, яка їй подобається і яка приносить користь іншим.
Шершень, навпаки, живе в суспільстві людей, але він не відчуває себе там як вдома. Він не розуміє людей і їхніх цінностей. Шершень займається грабунком, тобто справою, яка приносить йому лише матеріальну вигоду, але не приносить задоволення.
Байка Г. Сковороди "Бджола і Шершень" є актуальним і в наш час. Вона закликає людей шукати свою "сродну працю", тобто справу, яка їм подобається і яка приносить їм задоволення.
Байки Сковороди, в яких звучать актуальні мотиви часу, вийшли в світ під назвою “Басни харьковскії”. У різноманітних за тематикою творах письменнім пропагує свої суспільно-політичні та морально-естетичні погляди, зупиняється на проблемах співжиття людей, підносить благородні риси трудового народу: чесність, розум, добропорядність. Цікавою частиною байок є їхня “сила” (мораль).
Здебільшого мораль висловлена афористично, ритміка часто стилізована під ритміку прислів’їв та приказок. Іноді “сила” набагато більша, ніж основний текст байок. Важливим у байках Сковороди є мотив “сродної праці”, якій байкар присип тив чимало творів. Письменник настійно твердив, що праця є природною по. требою кожної людини.
Без праці людина не може мати щастя і морального здоволення. Робота дає суспільству матеріальне і духовне багатство. Але праци твердить Сковорода, мусить бути вільною. Кожний громадянин суспільства має працювати за покликанням, за нахилом і обдаруванням виконувати посильну і доступну йому “сродну” працю. Тільки тоді всі люди будуть рівними, щасливими.
Сковорода також підніс вимогу самовдосконалення. Він засуджував тих, “високо вгору дмется”.
“Природный и честный сапожник милее и почтенние, чем бесприродный штатский советник”.
У тогочасних правлячих колах письменник бачив багато людей, яких вважав не гідними свого стану і писав:
“Верный признак несродственности званню, это гоняться за доходами”.
Ідею “сродної” праці Сковорода проводить у байках “Орел и Черепаха”, “Собака и Кобила”, “Жаворонки”, “Кукушка и Косик”. Серед них особливо виділяється твір “Пчела и Шершень”. Помітна непропорційність між основним змістом байки і “силою”. Мораль втричі більша за фабулу.