ДАЮ 100 БАЛОВ ЗРОБІТЬ ПЖ ПЖПЖПЖПЖПЖПЖПЖ СРОЧНО НА СЬОГОДНІ!!!!!!!!!!!!!! підготувати повідомленя на тему "причини і джерела лексичних запозичення"
Ответы
Объяснение:
Лексичні запозичення - це слова, які з'являються в одній мові з іншої. Вони є одним із джерел збагачення лексичного складу мови.
Причини запозичення слів
Причини запозичення слів можуть бути різними. Найпоширенішими з них є:
Необхідність номінації нових реалій.
У міру розвитку суспільства виникають нові поняття, для яких у мові немає відповідних слів. У таких випадках слова запозичуються з інших мов. Наприклад, слова "комп'ютер", "інтернет", "мобільний телефон" були запозичені з англійської мови, оскільки вони не мали відповідників в українській мові.
Вплив інших культур.
У процесі культурного обміну між народами відбувається взаємопроникнення мов. Слова запозичуються з інших мов, щоб передати культурні реалії, які не є властивими даній мові. Наприклад, слова "чай", "торт", "салат" були запозичені з тюркських мов, оскільки вони були пов'язані з культурою харчування тюркських народів.
Політичні та економічні фактори.
У періоди політичної та економічної інтеграції між країнами відбувається активний обмін мовами. Слова запозичуються з інших мов, щоб налагодити спілкування між людьми з різних країн. Наприклад, слова "бюрократ", "маркетинг", "менеджмент" були запозичені з англійської мови, оскільки вони пов'язані з економікою та управлінням.
Джерела запозичень
Джерела запозичень можуть бути різними. Найчастіше слова запозичуються з тих мов, з якими спілкуються люди, які говорять даною мовою. Наприклад, у українську мову багато слів запозичено з російської, польської, німецької, французької, англійської мов.
Іноді слова запозичуються з мов, які вже не існують. Наприклад, у українську мову багато слів запозичено з латинської, грецької, стародавньоєврейської мов.
Вплив запозичень на мову
Запозичення можуть мати позитивний і негативний вплив на мову. З одного боку, запозичення можуть сприяти розвитку мови, збагачуючи її новими словами та виразами. З іншого боку, запозичення можуть призвести до втрати самобутності мови, якщо вони занадто активно проникають у мову.
Для того, щоб запозичення мали позитивний вплив на мову, необхідно, щоб вони були доцільними та вживаними. Необхідно також стежити за тим, щоб запозичення не призводили до втрати самобутності мови.
Объяснение:
Відносно того, якими шляхами запозичуються слова, запозичення бувають: прямі — з мови в мову: стьожка, повидло, ковадло запозичені безпосередньо з польської; башлик, сарай, карий — із татарської; нім.:rar (франц.: rare) нім.: Onkel (франц.: oncle) нім.:Kolchos (рос.: колхоз) [22, c. 154] Також можлива подальша асиміляція мовної оболонки запозиченого слова залежно від звукового устрою національної мови. Давні запозичення сприймались завдяки усному спілкуванню, тому вони показують повну асиміляцію їх фонетичної та граматичної форми: Kohl (lat.:Caulis), Straße (lat.: Strata), Grenze (слав.:граница).
Запозичення пізніших періодів з'являються загалом через художню та наукову літературу. Останнє загалом характерно для термінологічної лексики До другого виду належать опосередковані запозичення — через інші мови: індійське sakkhara — арабське sukkar — італійське zuchero — німецьке Zucker — українське цукор; тюркське ходжа — російське хозяин — українське хазяїн. Цей вид також відомий, як калька або Übersetzunglehnwort, Lehnübersetzung. Специфічним різновидом запозичень є лексичні кальки. Це слово або вираз, скопійовані засобами рідної мови з іншої мови, тобто кожна значуща частина оригіналу буквально перекладається і займає в перекладі таке ж місце, як і в оригіналі. Наприклад, укр. промова з нім. Ursprache, землеробство з лат. agricultura. Також серед запозичень розрізняють: власне запозичення — слова, у яких процес фонетичного й граматичного пристосування ще не завершився; наприклад: бюро, журі, ательє, тротуар — із французької мови; джентльмен, траулер — з англійської; бухгалтер, ландшафт — із німецької; такі слова мають невластиві українській мові сполучення звуків, форми; запозичення значень — українське слово набуває значення, яке має його іншомовний відповідник; наприклад, політичні поняття «правий», «лівий» запозичено з французької мови — droit, gauche: у часи французької буржуазної революції в Конвенті помірковані жирондисти сиділи праворуч, а прихильники радикальних дій монтаньяри — ліворуч; словотвірні запозичення — використання іншомовних морфем; наприклад, грецький елемент теле- «далеко» увійшов до таких українських слів, як телебачення, телезв'язок, телепередача, телеприймач, телеустановка, телеуправління. До запозичень належать серед іншого інтернаціоналізми, екзотизми та варваризми.
Інтернаціоналізми — слова, які засвоєні більшістю мов світу з мови народу, що створив або ввів у загальний вжиток позначені ним предмети: спорт, філософія, комбайн.
Екзотизми — слова і вирази, які засвоєні з інших мов, але позначають предмети, явища мовної дійсності, у їх семантиці відображені поняття з життя інших народів: назви установ і організацій: сейм, меджліс; грошових одиниць: євро, фунт стерлінгів; назви одягу: кімоно, чалма