• Предмет: Литература
  • Автор: yawxxnx
  • Вопрос задан 2 месяца назад

!ДАМ 80 БАЛІВ!
Як ви розумієте останню строфу вірша ''хотів би жити знов у горах''

Туди б, з незлобним серцем, в бурю,
На те безлюддя, до стихій!
Волію пустку дику й хмуру,
Таку ж, як дух похмурий мій.
О, як мені з душного світу,
Мов голуб до свого кубла,
У небо грозове злетіти,
В кочівлю сонця та орла!

Ответы

Ответ дал: matreshkarp888
1

Ответ:

Знизу

Объяснение:

Остання строфа вірша видається вираженням бажання поступитися матеріальним благополуччям та суспільним стандартам на користь вільного, самовизначеного життя в горах. Поет виражає прагнення жити простіше, піддаючись природним силам і віддавши перевагу дикій і непередбачуваній красі гір та бурі.

"Безлюддя" і "пустку дику і хмуру" можуть символізувати відсутність цивілізаційного тиску та природню красу. А "душний світ" може вказувати на важкість існування в сучасному суспільстві.

Зображення "голуба до свого кубла" і "грозового неба" можуть символізувати вільну, непередбачувану долю, яку поет би обрав навіть у важкі часи або в обличчя стихій.

В цій строфі поет виражає прагнення до внутрішнього визначення і незалежності від загальноприйнятих стандартів і суспільного комфорту.

Вас заинтересует