Ответы
Ответ:
Объяснение:
Петро Дорошенко (1627-1698) був гетьманом Українського козацтва впродовж 1665-1676 років. Його політична діяльність була вкрай складною і пов'язана з напруженими відносинами зі сусідніми державами.
Одним із головних завдань Дорошенка було збереження автономії України та утвердження своєї влади в контексті широкомасштабної боротьби між Польщею, Росією та Османською імперією за впливові сфери в Речі Посполитій.
У 1667 році Дорошенко відмовився визнати князя Вишневецького новим гетьманом Війська Запорізького та продовжив контролювати козацьку сотню на Слобожанщині. Це призвело до початку змагань між прибічниками обох гетьманів та наших військ за контроль над небагатими за агроекспортними регіонами, що лежать на межі Слобожанщини.
У 1672 році Дорошенко уклав союз з Османською імперією, яка в той час вела війну з Польщею. У рамках цього союзу було підписано Варшавський договір, відповідно до якого Дорошенко отримав захист та фінансову допомогу від турків у боротьбі з Польщею.
Однак в 1676 році Дорошенко підписав загальнопольський договір з королівським виборцем Яном III Собєським та зобов'язався визнасити його гетьманом. Це було пов'язано зі змінами в міжнародній ситуації та втратою підтримки з боку Османської імперії.
Отже, політична діяльність Петра Дорошенка була визначена напруженими відносинами з Польщею, Росією та Османською імперією. Він змінив союзників, залежно від політичної кон'юнктури, що дозволило йому триматися на гетьманському посту протягом певного часу.