Ответы
Відповідь:
1)Чому імунна система в нормальному стані не реагує на антигени, що є у власному організмі? Як вона відрізняє «своє» від «чужого»?
Імунна система відрізняє "своє" від "не свого", тобто толерантна до власних речовин, але відторгає речовини всіх інших особин як свого, так і інших б іологічних видів.
Відсутність реактивності щодо власних речовин називають природною імунною толерантністю.
Природна імунна толерантність - регуляторний механізм імунної системи, що ґрунтується на елімінації або інактивації лімфоїдних клітин, специфічних до антигенів певного організму.
Цей механізм запобігає розвитку аутоімунних реакцій і ровивається протягом ембріонального розвитку, і кожен антиген, який контактує з імунною системою під час ембріонального розвитку, розглядається як аутоантиген.
Імунна система відрізняє " своє" від " чужого"
завдяки взаємодії антигенів й антитіл.
Внаслідок контакту антитіла з відповідним антигеном утворюється міцний комплекс антиген - антитіло, в якому антиген втрачає свої патогенні властивості й нейтралізується або знищується.
Отже, основою здатності імунної системи відрізняти «чуже» від «свого» є механізми взаємодії чужорідних антигенів з відповідними антитілами.
Антигени - це молекули білків чи полісахаридів, здатні спричиняти імунну відповідь, що виявляється в утворенні антитіл. Носіями таких чужорідних речовин є віруси, про- й еукаріотичні клітини, трансплантати, пухлинні клітини. Найхарактернішими властивостями антигенів є генетична чужорідність, макромолекулярність та специфічність.
Антитіла - це білкові молекули, що утворюються в організмі у відповідь на дію антигенів і мають властивість вступати з ними у взаємодію. Антитіла є важливим специфічним чинником захисту організму хребетних тварин проти збудників інфекційних захворювань і генетично чужорідних речовин. Усі антитіла належать до імуноглобулінів, які поділяють на 5 класів: IgG, IgM, IgA, IgD і IgE.
За характером впливу на антиген розрізняють три групи антитіл:
1) антитіла (аглютиніни), що зумовлюють склеювання (аглютинацію) мікроорганізмів або клітин;
2) антитіла (лізини), що здійснюють розщеплення (лізис) клітин за обов'язкової участі комплементу - сукупності багатьох білків сироватки крові;
3) антитіла (преципітини), що осаджують комплекси антиген - антитіло.
2) Відкриття гуморальної й клітинної гілок імунітету відбувалося в один час, що призвело до появи наукової дискусії щодо механізму імунітету. Хто брав у ній участь і хто мав рацію?
Відкриття гуморального та клітинного гілок імунітету пов'язані з іменами Луї Пастера та Ільї Мечникова. Пастер висловив гіпотезу про існування розчинних речовин (антитіл), що борються з інфекціями, тоді як Мечников розвинув теорію клітинного імунітету, наголошуючи на ролі білих кров'яних клітин у боротьбі з патогенами. Пізніше виявилося, що обидва аспекти, гуморальний і клітинний, взаємодіють у системі імунітету, і обидві особи внесли важливий вклад у розуміння цього процесу
Пояснення: