Ответы
Ответ:
рідного міста.
Однак невдовзі Сіндбаду знову надокучило сидіти в Багдаді. І він вирушив у путь. Багато часу плавав. Нарешті його корабель пристав до невідомого чарівного острова. Сіндбад вийшов погуляти, поснідав і заснув. А коли прокинувся, то корабля вже не було. Він відплив, і про Сіндбада всі забули. Сумно і страшно було мандрівникові. Тоді він пішов у глиб острова. Там побачив величезну білу кулю, яка виявилася яйцем гігантського птаха Рухха, що годує своїх пташенят слонами. Сіндбад сподівався, що цей птах віднесе його на велику землю, і прив'язав себе до його ноги. Але, позбувшись однієї біди, мореплавець ускочив у іншу. Той птах переніс його в долину алмазів, вибратися з якої було неможливо. Страшенні змії сичали там. Здавалося, спасіння не було. Однак доля знову послала йому порятунок. Раптом він побачив, що в долину падають шматки м'яса. І тоді Сіндбад згадав розповідь одного мандрівника про те, як купці добували алмази в цій долині. Виявляється, вони кидали в долину алмазів шматки м'яса, до нього прилипали алмази, а те м'ясо хапали величезні орли та яструби і летіли з ними на гору. Кмітливий мандрівник зумів прикріпитися до тих кусків і так за допомогою м'яса врятувався, ще й алмазів захопив із собою. Ті камінці й допомогли мандрівникові повернутися додому.
Але це не остання пригода Сіндбада. Ще не раз відважний мореплавець буде вирушати з Багдада, наражатися на небезпеку і захоплювати нас своїми пригодами.