Ответы
Ответ:
У Країні Далекій, яка лежала за синіми горами, за золотавими хмарами, течією річки Снів, мешкали народи, відомі своєю майстерністю та добротою.
Спершу були Іскряни – істоти маленькі, ледь до коліна дорослій людині, але такі спритні, що могли зваяти зірку з днівневного проміння. Вони жили у лісах, серед дерев, які росли не вгору, а ушир. Листя цих дерев грало всіма барвами веселки і відігравало мелодії вітру так, що навіть музика здавалася зайвою.
Далі, за рікою, була спільнота Хмароткачів. Ці майстри тканя з хмар знайшли спосіб сплести м'які, пухнасті будинки, що плавали в повітрі, і кожен був насправді ліфтом до неба. Хмароткачі вважалися найкращими господарями у всій Країні Далекій, завжди готовими відчинити двері своїх рухомих домівок для мандрівників.
За містом Хмароткачів, до самісінького обрію, розкинувся Переливчастий Луг. На цьому лузі росли квіти, які сяяли у темряві ночі, і чиї пелюстки були настільки м'якими, що можна було спати на них, як на подушках. Бджоли та метелики тут були величезні і служили верховим транспортом для Жниварок – маленьких робітників, що збирали місячний росу з квітів для створення лікувальних напоїв та еліксирів.
Зазвичай, Країною Далекою правив великий Суддя Мудрості, який мешкав на самому високому плато. Він слухав кожного, хто звертався по допомогу та справедливість, і його рішення завжди були виважені й чесні. Суддя переносився по країні на величезному Глідері – птаху, чиї крила мали кольори заходу сонця і відлунювали тихе шепотіння.
Незважаючи на різноманіття мешканців та істот, що жили в Країні Далекій, всі вони мали спільне – глибоке повагу одне до одного та до природи, що їх оточувала. Вони оберігали свою землю, підтримували друзів і завжди були раді поділитися щастям та гармонією, що панувала в їх казкових межах.
І так у всі часи Країна Далека була оазисом миру і спокою, існуючи десь на мучках уяви, де кожен може її віднайти, закривши очі і відпустивши свої мрії на простір.