Ответы
Ответ:
У світі, де вітри шепчуть історії, де час облишив свої сліди на обличчі землі, народжується таємнича мудрість: "Смійся, лютий враже! Та не дуже, бо все гине, - Слава не поляже."
Сміх – це не тільки голос серця, що танцює у ритмі життя, але й зброя, якою ми відганяємо темряву, співчуттям виганяємо зло. Але чи може сміх бути безмежним у цьому вічному танці існування?
Нехай сміх звучить, але нехай серце при цьому не втрачає своєї чутливості. Бо в кожному кутку світу, де час розкриває сторінки своєї книги, там росте та сходить сонце великої історії.
І коли вражають нас обурення та бурі, коли долі переплітаються, сплітаючи тканину життя, пам'ятаймо: "Слава не поляже." Нехай відгомін слави залишиться у серцях, навіть якщо час обере інший путь.
Отже, смійся, лютий враже, але не губи свій власний смак насолоди життям. Бо, незважаючи на усі труднощі і випробування, слава нехай звучить вічно в серці тих, хто вміє цінувати кожен момент свого унікального подорожі.