6. Чим релігія стародавніх народів межиріччя відрізнялася від релігії євреїв? 8. Поміркуйте, чому правителям Стародавнього Сходу (Єгипет, Вавилон, Китай, Індія, Персія) притаманне саме одноосібне монархічне правління? Помогиитееее
Ответы
. Релігія стародавніх народів Межиріччя
Релігія стародавніх народів Межиріччя була політеїстичною, тобто вони поклонялися множині богів і богинь. Ці боги часто були пов'язані з природними явищами, такими як Сонце, Місяць, вода, землеробство тощо. Наприклад, у шумерів верховним богом був Енліль, бог повітря і бурі. У вавилонян верховним богом був Мардук, бог мудрості і справедливості.
Релігія стародавніх євреїв була монотеїстичною, тобто вони поклонялися єдиному Богу. Цей Бог був творцем світу і всіх живих істот, а також їхнім суддею. Він був милосердним і справедливим, але також і суворим.
Основні відмінності між релігією стародавніх народів Межиріччя та релігією євреїв можна узагальнити в наступній таблиці:
Критерій Релігія стародавніх народів Межиріччя Релігія євреїв
Політеїзм/монотеїзм Політеїзм Монотеїзм
Боги Пов'язані з природними явищами Єдиний Бог, творець світу
Природа Бога Часто суворі і безжальні Милосердний і справедливий
Стосунки між Богом і людьми Засновані на страху і покорі Засновані на любові і вірності
8. Одноосібне монархічне правління в Стародавньому Сході
Одноосібне монархічне правління було притаманне правителям Стародавнього Сходу з кількох причин.
По-перше, це було пов'язано з географічним положенням цих країн. Стародавній Схід був регіоном з численними природними ресурсами, такими як земля, вода, корисні копалини тощо. Контроль над цими ресурсами був життєво важливим для існування держави. Одноосібний монарх був єдиним, хто міг забезпечити такий контроль.
По-друге, Стародавній Схід був регіоном з високим рівнем соціальної нерівності. Правителі цих країн були представниками знаті, яка володіла більшістю земель і багатств. Вони були зацікавлені в тому, щоб зберегти свій статус і привілеї. Одноосібний монарх мав у своєму розпорядженні всі необхідні засоби для того, щоб придушити будь-які спроби повалення його влади.
По-третє, Стародавній Схід був регіоном з високим рівнем військової загрози. Правителі цих країн були змушені вести постійні війни, щоб захистити свої держави від загарбників. Одноосібний монарх мав у своєму розпорядженні всі необхідні засоби для того, щоб успішно вести війни.
Ось деякі приклади одноосібного монархічного правління в Стародавньому Сході:
В Єгипті фараони були одноосібними правителями протягом більшості періодів історії країни.
У Вавилоні царі були одноосібними правителями з часів Хаммурапі до падіння Вавилонської імперії.
У Китаї імператори були одноосібними правителями з часів першої імперії Цінь до падіння монархії в 1912 році.
В Індії правителі імперій Маурії і Гуптів були одноосібними правителями.
У Персії царі Ахеменідів і Сасанідів були одноосібними правителями.
Одноосібне монархічне правління було ефективним способом управління великими імперіями в Стародавньому Сході. Воно забезпечувало стабільність і порядок, а також дозволяло правителям успішно вести війни і захищати свої держави від загарбників.