Ответы
Ответ:
У період між ХІІ ст. та епохою Відродження праці арабських вчених з усіх галузей знань перекладалися з Іспанії, Сицілії та Сірії, завдяки чому більшість з них стала доступною в латинському перекладі. Не дивлячись на порівняно низький рівень науки та перекладу на Заході в ті часи, коли ці латинські тексти сприяли відродженню тяги до знань у Західній Європі періоду пізнього середньовіччя, виникає питання: чим же обумовлений розквіт наукових знань саме в арабо- мусульман-ській культурі? Неабияку роль у цьому відіграли такі фактори. Насамперед необхідно врахувати те, що в основі ісламу полягала турбота про правовірних в цьому земному світі, а різноманітні наукові дисципліни надавали в цьому істотну допомогу. Точні науки, математика та астрономія, а також медицина й фармакологія були досить корисні для розвитку цивілізації, тому щ піднімали рівень життя населення й не загрожували ідеології ісламу. В галузі точних наук досягнення арабських вчених були величезними. Загальновідомо, що арабська система ліку, коріння якої сягає Індії, була сприйнята й розповсюджена в Європі. Арабські вчені (наприклад, Мухаммед аль-Хорезм) зробили великий внесок у розвиток алгебри, сферичної тригонометрії, математичної фізики, оптики, астрономії та інших наукових Дисциплін. Астрономія та астрологія були досить популярні серед арабів здавна, ще в домусульманський період. Сприйняті ісламом, вони одержали широку підтримку у мусульманських володарів. Високого рівня розвитку у арабів досягла хімія. Відомості набув Джабар ібн Хайян з Куфи, засновник експериментальної хімії. Він займався не лише проблемами теорії наукової хімії, а й у своїх численних експериментальних дослідженнях прагнув здобути дані для практичного застосування у процесах виплавки сталі, фарбування тканин і шкір, виробництва скла та ін, Загалом можна сказати, що арабські вчені в галузі хіщії відкрили окиси сірки, азоту, азотне срібло та інші сполуки, а також дисциляцію та кристалізацію. Досить високого рівня у арабів досягла медицина. її надбання довгий час живили європейську медицину. Один з перших відомих лікарів ар-Разі (ІХ ст.) був найкращим клініцистом у світі ісламу, багато його праць були справжніми медичними енциклопедіями. Крупну енциклопедію в галузі медицини являє собою й «Канон медицини» відомого Ібн Сіни (Авіцещш). Найвидатніший хірург арабського світу аз-Захраві підняв хірургію до рангу самостійної науки, його найважливіший трактат «Ташріф» поклав початок ілюстрованим працям з хірургії. Він став застосовувати антисептичні засоби при лікуванні ран і шкірних пошкоджень, винайшов нитки для хірургічних швів, а також зробив близько 200 хірургічних інструментів, які пізніше використовувалися мусульманськими та християнськими хірургами. Другим відоміші піонером медицини був Ібн Зухр (Авензоар), один з видатних арабських лікарів Іспанії (1094-1160 pp.).
Объяснение:
1. **Переклади та збереження знань:** Вчені з арабського світу активно перекладали давньогрецькі, індійські та перські тексти, що дозволило зберегти та розвинути багаті наукові та філософські традиції. Це допомогло розповсюдити знання про медицину, математику, фізику та філософію.
2. **Медицина:** Вчені середньовічного арабського світу зробили вагомі внески в медицину. Їхні дослідження у сфері лікарських трав, хірургії та засобів лікування стали основою для подальших відкриттів у цій галузі.
3. **Математика:** Вони також внесли величезний вклад у розвиток математики. Арабські математики вивели і вдосконалили ідеї індійських та грецьких математиків, включаючи введення цифр та системи числення, що зараз використовуються як "арабські цифри".
4. **Астрономія:** Вони вдосконалили астрономічні теорії, розвинули алгебру, створили нові методи обчислення астрономічних та географічних позицій.
Ці досягнення сприяли розквіту арабської культури та були фундаментом для подальшого розвитку науки і культури в інших частинах світу.