Ответы
Ответ:
огорожею. При розділі батьківського майна він все передав брату, а собі залишив невеличкий капітал, на який жив небагато ". Коли родина Квітки покинула Основу, розташовану біля цілющого соснового лісу, і оселилась в місті, це істотно підірвало і так слабке здоров'я Григорія Федоровича.
В липні 1843 року він занедужав запаленням легенів і через одинадцять днів, приготувавшись до смерті, тихо скінчався на руках дружини, рідних і близьких, серед яких були Н. Ю. Квітка і П. П. Гулак-Артемовський. Коли тіло небіжчика виносили з Благовіщенського собору, ціла Єкатеринославська вулиця (зараз Полтавський Шлях) була запруджена народом. Похований він був на Холодногорськом кладовищі, з якого відкривався чудовий краєвид на рідне місто, якому він присвятив все своє життя.
Квітка був видатною людиною: мав надзвичайну пам'ять, навіть на старості років, відчував постійну і нібито пречудну любов до вогню, про що просив не забути своїх біографів.
Ніколи не розлучався він з прадідівським золотим ланцюгом, з яким за легендою була зв'язана пам'ятна подія в житті його родини. До письменницької праці він відносився з великою ретельністю - скрізь в будинку Григорія Федоровича стояли чорнильниці, щоб в будь-яку хвилину письменник мав можливість зафіксувати думки, які щойно з'явились. Ім'ям Квітки-Основ'яненко названа одна з вулиць в центрі міста, що прилягає до Площі Конституції.
8 серпня - день пам'яті Григорія Федоровича Квітки-Основ'яненко, нашого земляка, письменника, який стояв біля джерел сучасної української літератури. Він був нащадком славетної і найстарішої дворянської родини Слобідської України. Серед його пращурів - славетний харківський полковник Григорій Семенович Квітка. Квітки мали родинні стосунки з родинами гетьмана Данили Апостола, Иоасафа Горленка та ін. Квітка-Основ'яненко та його брат Андрій були своєрідним Олімпом цього шляхетного роду.