Чому до причин поразки Директорії не відноситься:
Відсутність на початку діяльності Директорії військових підрозділів, які підтримували його ініціативи
Ответы
Ответ:
Зовнішня політика Директорії не відіграла вирішальної ролі у поразці цього уряду. Причини занепаду Директорії були більш складними і включали в себе ряд факторів.
За останні роки Громадянської війни в Україні, війська Директорії дійсно отримували підтримку від частин національно-демократичного руху, таких як армія УНР, під командуванням Симона Петлюри. Однак, згодом багато сил втратили віру у успіх Директорії і перейшли на бік більшовиків або приєдналися до отаманських угруповань.
Проте зовнішня політика Директорії не може бути визначальним фактором її поразки. Більш значущими причинами були втрата підтримки з боку українського суспільства, внутрішні конфлікти та політична нестабільність. Директорія була посідена багатьма проблемами, такими як недостатній контроль над територією, економічні труднощі та політичні конфлікти між різними фракціями.
Отже, відповідь номер 1, що зовнішня політика була наполовину відповідальною за поразку Директорії, може мати свою часткову правдивість, але це лише один з багатьох факторів, які сприяли занепаду цього уряду. Щоб повністю зрозуміти причини, слід розглянути весь комплекс політичних, соціальних та економічних факторів, що призвели до поразки
Невдалий розпад підтримки Директорії серед військових на початку був проблемою, але не пов'язаним з невдалим зовнішнім політичним курсом.
Директорія стояла перед складним вибором між укладанням миру з більшовиками або отриманням допомоги від Антанти. Незважаючи на підтримку певних військових формувань, що почали підтримувати Петлюру, багато військових групувань змінили свою позицію на користь більшовиків або стали займатися отаманщиною. Однак саме звернення до Антанти виявилося вибором Директорії. Навіть з приземленням французьких військ в Одесі, було зроблено вибір на користь Антанти.
Крім того, Директорія виконала всі свої зобов'язання перед Антантою. Вони боролися проти Центральних держав і Німеччини, встановлюючи контроль над значною частиною України. Директорія також активно співпрацювала з французькими військами, що висадились в Одесі.
Отже, можна вважати, що зовнішня політика Директорії була успішною, враховуючи їх зіставлення та виконання зобов'язань перед Антантою.
Політика Директорії мала ризку факторів, які сприяли її поразці, проте зовнішня політика не може бути класифікована як один з головних чинників невдач.
На початку своєї діяльності Директорія дійсно не мала значного військового підтримання і це було однією з головних причин, чому вона не могла ефективно протистояти своїм супротивникам. Значна частина військових формувань на території України підтримувала Павла Петлюру та його Свобідну Українську Республіку, і не була готова підтримувати Директорію. Однак, це не можна вважати виключною причиною поразки Директорії.
Інші фактори, такі як внутрішні розбрати, суперечності між політичними діячами, виснаження військових ресурсів та нездатність ефективно контролювати територію, також сильно вплинули на невдачу Директорії. Недоліки в управлінні, корупція та неефективний апарат влади також посилили кризу, додаючи просяку до вже складної ситуації.
Таким чином, хоча певні військові формування перейшли від підтримки Петлюри до більшовиків або стали займатися отаманщиною, зовнішня політика Директорії виявилася меншим фактором поразки, порівняно з іншими внутрішніми перешкодами та проблемами, з якими стикалися уряд та його військові сили.
Відповідь:
На початку підтримували війська Петлюру та підтримували їхні ініціативи, після наступу більшовиків широко розвинулась отаманщина, тому і Директорія програла
Пояснення:
Мій друг - 56fd дуже хотів поставити тобі (iaiaupme) кращу відповідь, однак через технічні проблеми він не може цього зробити. Тому він попросив мене дати на це питання відповідь.