Ответы
ответ:
Клод Фролло, персонаж роману Віктора Гюго "Собор Парижської Богоматері", вражає своєю душевною потворністю. Він — архідиякон кафедрального собору та герцог, але його душа переповнена заздрістю, жорстокістю та відразою. Фролло володіє глибокою релігійною вірою, але в його серці відсутні милосердя і розуміння.
Його потворність проявляється у ставленні до Есмеральди, красивої циганської дівчини, яку він заздрить та обожнює одночасно. Фролло безжально використовує свою владу, щоб підкорити і контролювати її життя, а його непокірна любов перетворюється на патологічний зв'язок.
Також, він є відомим за своєю жорстокістю до квазімодо, гіркого горбатого дзвонаря собору, якого Фролло усиновив. Невдячний і недбалий, він використовує квазімодо як інструмент для своїх злиденних цілей.
Фролло — символ внутрішньої потворності, яка може розцвітати в людях, навіть тих, хто зовні здається святим. Його персонаж служить критикою темних сторін людської душі та важливим елементом у створенні загального настрою трагедії "Собор Парижської Богоматері".