Ответы
| Що змінилося | Наслідки |
| Адміністративно-територіальний устрій | У 1569 р. була укладена Люблінська унія, за якою українські землі, що належали до Великого князівства Литовського, перейшли до Корони Польської. Таким чином, утворилася Річ Посполита, де Польща і Литва мали спільного короля, сейм, монету, зовнішню політику, але зберігали окремі армії, суди, закони. Українські землі були поділені на воєводства, палатинати, землі, повіти. Адміністрацію складали польські магнати і шляхта, які здійснювали експлуатацію населення і католицизацію¹². |
| Соціальні стани (за Литовськими статутами) | У 1588 р. був прийнятий третій Литовський статут, який закріпив привілеї шляхти і обмежив права інших верств населення. Шляхта мала право володіти землею, зброєю, брати участь у сейміках і сеймах, обирати короля, бути судженою лише за своїми законами. Селяни були позбавлені права вільно переїжджати, продавати землю, звертатися до суду, брати участь у виборах. Вони підлягали панській владі і платили податки, панщину, десятину. Міщани мали обмежені права, їхні майстерні і гільдії підконтрольні панським магістратам. Козаки були вільними людьми, які займалися військовою службою, торгівлею, рибальством, мисливством. Вони жили на Запорізькій Січі або на українських землях, де були реєстровані за королівськими привілеями³ . |
| Господарство | Українські землі були сільськогосподарським придатком Речі Посполитої, який забезпечував її продовольством і сировиною. Розвивалося фільваркове господарство, орієнтоване на виробництво збіжжя на продаж. Зростала концентрація земельних володінь в руках польської шляхти і магнатів, які забирали землі у селян і козаків. Селяни ставали кріпаками, які відробляли панщину і платили податки. Козаки займалися торгівлею, ремеслом, рибальством, мисливством, а також грабіжницькими походами на Османську імперію. Міста були центрами торгівлі, ремесла, освіти, культури. Розвивалися Київ, Львів, Острог, Житомир, Чернігів, Полтава . |
| Православна церква | У 1596 р. була укладена Берестейська унія, за якою частина православних єпископів прийняла католицьку догматику і підпорядкувалася папі римському, але зберегла візантійський обряд. Таким чином, утворилася греко-католицька (уніатська) церква, яка отримала привілеї від короля і польської шляхти. Православна церква опинилася в складному становищі, її майно і храми переходили до уніатів, її духовенство зазнавало переслідувань і дискримінації. Православні вірили боролися за свої права, зверталися до московського патріарха, засновували братства і школи, підтримували козацькі повстання . |