Спираючись на власний життєвий досвід і знання художніх текстів, напишіть твір-мініатюру.
За вибором, на тему «поетичний образ України в поезіях В. Сосюри» або
«Хай оживає істина стара: людина починається з добра»
Будьласка допоможіть!!
Ответы
Серпневий вечір, небо виткане золотом заходу сонця. Крокую вузькою стежкою, оминаючи високі трави. Сповільнений темп – неначе відгук на музичні слова Володимира Сосюри. Вірші вибухають в моїй душі, розгортаючи картини національного епосу.
Зупиняюсь, дивлюсь на поле, де махає хвилями збита ріпа. Осінь пригортається до землі, і в кожному листочку, наче в слові поета, тремтить життя. Відчуваю обійми України, мов мрію, вбрану в сузір'я життєвих віршів.
Ще трошки шляху, і переді мною лани соняшника. Вони, наче живі квіти, співають про весняну надію та тепло українського сонця. Подумавши про В. Сосюру, розумію, що його слова – немов пташині крила, що здатні підняти нас високо, аж до небесної краси.
Вечір закружляє востаннє своїм пастельним вогням. І ось, знаходжусь під високим дубом. Дерево тут, наче стовп його правдивих слів. «Хай оживає істина стара: людина починається з добра», – лунає в моїй душі як заклик до внутрішнього перетворення.
Так, добро – найчистіший вогник, що розжарює наше серце. Простежую пелюстки сонця, що ковзають за горизонт, і вірю: добро, як поетичний образ, несе світло в темряву. Його сяюча стежина веде в невідомість, але тут, під дубом, я відчуваю, що вона певно пролягає у кожному нас.