Ответы
Ответ:
Объяснение:Привіт рідненькі бабуся та дід! Спека в Житомирі неможлива, плавишся сидиш на кріслі. Та все думаю про наш Дніпро ревучий, коли у спеку можна хоча б ноги помочити, та вітер, який трохи дає надію, що ми всі не спечемось. Дуже за вами сумую. Але ще більше за часом, який ми думали, буде завжди отаким буденним, щасливим і не придавали йому значення. Бабусю, як на городі? Чи буде в цьому році вино? Інколи як купляю на базарі овочі, все мені серце стискається, що там у баби з дідом свої, справжнісінькі, вирощені з любов'ю та без хімікатів. Не знаю коли, не знаю як довго, але я переконана, що ми обіймемось. Що ми зустрінемось, ви тільки дочекайтеся мене. Ви тільки чекайте і вірте, що неодмінно ця прірва чорна стане дорогою по якій я до вас прийду. Хоч пішки. Дуже болить, та я не здаюсь і вас прошу триматись. Ще ніколи в житті так не хотілось мені додому. Дуже хочу вас обійняти, сісти за стіл, пити вино і слухати діда, години зі три, а може і більше. Щоб бабуся наготувала усього-усього найсмачнішого і розказувала мої улюблені історії про Грецію, як з дідом у ванній чистила рибу і все-все, що я так сильно люблю. Будь ласка, не втрачайте надію. Наш дім ніколи не міг стати чужим, і ніколи чужим не стане. Він тільки наш з вами і більше нічий. Дуже люблю і чекаю зустрічі. Сподіваюсь, ваша Маруся