Ответы
Ответ:Вулиця мого дитинства – це чарівне кільце, що обгортає своїми обіймами кожен момент щастя та тепла. Розташована в спокійному передмісті, вона щедро дарує спокій та невимушену атмосферу, де кожен куток має свою неповторну історію.
Коли сонце зустрічає світанок, вулиця моя прокидається разом із першими променями. Весняне ранок на цій вулиці – це запах квітучих сакур та шелест листя на величезних кленах. Під вікнами будинків, ніби вкритих килимом із зеленої трави, розцвітають яскраві квіти, які словно вітають кожного жителя на вулиці.
Проходжу вулицею, яка завжди була свідком моїх дитячих ігор. Подвір'я забудовані смішними будиночками для ляльок, а на асфальті намальовані малюнки мелом. Тут лунає дитячий сміх та гомін, що створює невловимий музичний фон весняних днів.
Однак вулиця мого дитинства несе в собі не лише відгомін радісних гам. Її дерев'яні огорожі та домівки зберегли запах років і звучання стежок, які перетинають подвір'я. Кожна будівля та кущ приховують у собі таємниці минулого, які розповідають про те, як росла і розвивалася ця вулиця разом із своїми мешканцями.
Объяснение: