Ответы
Ответ дал:
1
Ответ:
- Коли сонце клониться до горизонту, а місяць розпускає свої срібні крила серед ночі, душа моя лине до тихого ставу, де спокій води ніби віддзеркалює мої думки.
Серед тиші та туману, я спостерігаю за грою вітру серед верхівок дерев, слухаю, як шелестять листя та співають птахи. В цій оселі затишку відчуваю природу у всій її пристрасті та таємниці.
- Збираючи свої думки, я, мрійник, переливаю відчуття в слова, щоб підкреслити красу моменту. В китайській поезії чарують не лише слова, а й мелодія часу, що відлунює у кожному вірші.
І коли темрява засягає землю, а світло місяця розкриває свою магію, мої слова летять як птахи, збираючи усю глибину мого сприйняття світу, що відкривається переді мною.
Вас заинтересует
1 год назад
1 год назад
1 год назад
1 год назад
2 года назад
2 года назад
8 лет назад