Ответы
Відповідь:
Пояснення:
У вирій тепла сонячна день. Поміж зелених листів шепочуться дерева, а природа сповнена співом птахів. Але навіть в цьому раю, ми знаходимо людей, які спішать творити добро, немов розвіяти тіні серць невідомих.Жив у нашому селищі добродушний старенький чоловік, зветься Іваном. Він відзначався не лише важкою працею на своєму городі, але й теплотою душі. Щодня він виходив на вулицю і турботливо вислуховував усіх, хто мав потребу в пораді чи допомозі.У нашій епопеї веселої сусідки, бабці Галини, трапилася тяжка хвороба. Лікарі намагалися, але потрібна була важлива операція, що вимагала великих коштів. Селище вже ледве переживало зиму, і багато віддавало свої збережені гроші на грізний холод.Тут на сцену виходить добрий Іван. Він взяв на себе ініціативу та оголосив про збір коштів для бабці Галини. Іван не був багатим, але віддав йому останні гроші, щоб врятувати життя сусідки. Він привернув увагу селища до необхідності допомогти тим, хто знаходиться в біді.І ось весняний день став свідком чуда. Люди, які ще вчора зневірились, розпочали дарувати свої долари та гривні для допомоги. За кілька днів зібралася сума, що дозволила провести операцію. Бабці Галині повернувся посмішку на обличчя, а серця селян наповнилися радістю від того, що вони разом створили добро.Так, мораль цієї епопеї проста: нехай в нашому світі буде більше Іванів, які спішають творити добро, допомагати один одному, і робити нашу планету теплішою і світлішою. Нехай в кожному серці побуде мудрість слів: "Поспішаймо творити добро, бо світ потребує нашої теплоти та любові".