Ответы
У глибоких лісів, де шумлять старовинні дерева, жив гном на ім'я Лютер. Цей старенький гном був мудрим та добрим, і він вмів нашіптувати найчарівніші казки, які розповідалося, що вони мали здатність здійснювати мрії.
Одного разу, коли ліс вкривав густий туман, до Лютера звернулася маленька дівчинка на ім'я Аріель. Вона мала великі сумні очі та довге кучеряве волосся, що світилося як срібло в місячному сяйві. Аріель мріяла знайти втрачену зірку, яка зникла з неба, забравши з собою ніжну весняну світлість.
Лютер посміхнувся й сів поруч із дівчинкою. Він нашіптував казку про величезного білого зайця, який знаходився в таємному саду за обрієм лісу. Заєць мав у собі частинку зірки, що могла повернути світло та віру в серця людей.
Аріель слухала казку з великим захопленням, відчуваючи, що це саме те, що їй потрібно. Після того, як Лютер закінчив казку, дівчинка вирушила у подорож до таємного саду.
У кінці лісу, серед квітучих троянд і вишневих дерев, Аріель знайшла сад, а в ньому – величезного білого зайця. Він усміхнувся, а її серце заповнилося радістю. Заєць подарував дівчинці частинку зірки, і тоді весняне світло повернулося у небо.
Після того дня ліс зацвів у нових кольорах, і у кожного, хто слухав казку, з'явилося нове бажання, що здійснилося завдяки мудрості старенького гнома та вірі в дива. І так Лютер продовжував нашіптувати казки, роблячи світ кращим та магічнішим, одна казка за одною.