Перші годи(н,нн)икарі Львова
Львів був першим (у,У)країнс...ким містом, у якому на ратушній вежі
з...явився годи(н,нн)ик. Це відбулося в тисяча чотириста четвертому році.
Власне тоді у Львові почали працювати годи(н,нн)икарі. Історія
зб(е,и)регла для нас прізвище Лаврентія Геленбазена. Він, (до)речі, крім
годи(н,нн)икарства, займався ще ливарництвом. На кінець шіс...на...цятого
столі(т,тт)я в місті було вже п...ять годи(н,нн)икарів, а на початку
сімна...цятого вони утворили свій цех.
Міс...ка управа затвердила новий статут, у якому визначалися права
обов...язки майстрів ставле(н,нн)я до підмайстрів та учнів, їхні обов...язки
процес і час навча(н,нн)я учнів та їхнє місце в цеху. При переведенні
підмайстра у майстри він зобов...язаний був заплатити два...цять золотих
до ц(е,и)хової каси, а після цього (підмайстер) годи(н,нн)икар вирушав на
чотири роки в далекі краї. Годи(н,нн)икарс...ка справа вимагала доброї
підготовки, тому навча(н,нн)я тр(е,и)вало аж двана...цять років.
Ответы
Львів був першим українським містом, у якому на ратушній вежі з’явився годинник. Це відбулося в тисяча чотириста четвертому році. Власне тоді у Львові почали працювати годинникарі. Історія зберігала для нас прізвище Лаврентія Геленбезена. Він доречі, крім годинникарства, займався ще ливарництвом. На кінець шістнадцятого століття в місті було вже п’ять годинникарів, а на початку сімнадцятого вони утворили свій цех. Міська управа затвердила новий статус, у якому визначалися права обов’язки майстрів ставлення до підмайстрів та учнів, їхні обов’язки процес і час навчання учнів та їхнє місце в цеху. При переведенні підмайстра у майстри він зобов’язаний був заплатити двадцять золотих до цехової каси, а після цього годинникар вирушав на чотири роки в далекі краї. Годинникарська справа вимагала доброї підготовки, тому навчання тривало аж двадцять років.
Відповідь:
Перші годинникарі Львова.
Львів був першим українським містом, у якому на ратушній вежі з’явився годинник. Це відбулося в тисяча чотириста четвертому році. Власне тоді у Львові почали працювати годинникарі. Історія зберігала для нас прізвище Лаврентія Геленбезена. Він доречі, крім годинникарства, займався ще ливарництвом. На кінець шістнадцятого століття в місті було вже п’ять годинникарів, а на початку сімнадцятого вони утворили свій цех.
Міська управа затвердила новий статус, у якому визначалися права обов’язки майстрів ставлення до підмайстрів та учнів, їхні обов’язки процес і час навчання учнів та їхнє місце в цеху. При переведенні підмайстра у майстри він зобов’язаний був заплатити двадцять золотих до цехової каси, а після цього годинникар вирушав на чотири роки в далекі краї. Годинникарська справа вимагала доброї підготовки, тому навчання тривало аж двадцять років.
Пояснення: