Ответы
Ответ:
У травневому ранку прокинулась земля,
Лебеді плинуть, гусята сміються весело.
В небі синьому вітрила летять легко,
Усе це диво прекрасне, це природа з гордістю.
Квітне жито на ниві, мов жолудії золоті,
І тихесенько лунає пісня вітру нотка долі.
Гуси летять далеко, як стріли прямо в край,
Сповнені сили і мрій, пристрасті та любові вражають нас наполегливо.
Вітер свистить серед дерев, надії шепочу і сни,
Запрошує до світу волі, краси і величі мрій.
А я, весь очарований цим природнім чаром,
Спостерігаю за лебедями, що групками летять без крам.
Їх крила розпростерті, як картини морського хвилі,
Як зірки на небі, що світять в нічному спокої.
Вони летять в невідомість, в невідому далечінь,
А ми лиш залишаємось в захваті із їх неземнього співучання.
Природа навчає нас жити в мирі і гармонії,
Викликає у нас почуття любові і чарівності.
Тож дивись на те, що довкола, природи це симфонія,
Де гуси лебеді летять, а ми - спостерігачі їх творіння.
Задумуйся про красу, несеш у собі природи шедеври,
Пам'ятай, що ти як лебединий пір, летить на вітер на повній сили.
Тому залишайся вірним своїм мріям, своїй справі відданий,
І з природою торкаючись, завжди будь щасливим і щедрим сміливим.