Ответы
Княгиню Ольгу (бл. 910-969) літописець називав «мудрішою за всіх людей», характеризував як вродливу, розумну, енергійну жінку й одночасно далекоглядну, холоднокровну та досить жорстоку правительку. Вважають, що вона була не лише дружиною князя, а i його мудрою помічницею у справах, за відсутності Ігоря брала на себе всі тур боти з управління державою. Посівши київський престол, багато зробила для зміцнення Київської держави.
Своє правління Ольга розпочала з придушення деревлянського повстання. Деревляни після вбивства Ігоря відправили до Києва послів із пропозицією княгині стати дружиною деревлянського князя Мала. Ольга поступово розправилася зі знатними мужами князівського роду, боярами та купцями, а згодом привела в покору народ деревлянський. Загибель Ігоря гостро поставила питання реформування системи державного управління на Русі й зокрема порядку стягування данини.
Князь Святослав (бл. 931-972)
уславився насамперед як відважнийвона була не лише дружиною князя, а і його мудрою помічницею у справах, за відсутності Ігоря брала на себе всі тур боти з управління державою. Посівши київський престол, багато зробила для зміцнення Київської держави.
Своє правління Ольга розпочала з придушення деревлянського повстання. Деревляни після вбивства Ігоря відправили до Києва послів із пропозицією княгині стати дружиною деревлянського князя Мала. Ольга поступово розправилася зі знатними мужами князівського роду, боярами та купцями, а згодом привела в покору народ деревлянський. Загибель Ігоря гостро поставила питання реформування системи державного управління на Русі й зокрема порядку стягування данини.
Князь Святослав (бл. 931-972) уславився насамперед як відважний воїн і талановитий полководець. Ставши самостійним правителем, Святослав здійснив декілька походів із метою зміцнення Русі й примусив сусідні держави зважати на її інтереси. Несторлітописець із великою любов'ю розповідав про князя, порівнюючи його за хоробрість із гепардом. Войовничість Святослава відповідала духу епохи, коли середньовічні правителі силою зброї формували території своїх держав. За роки свого порівняно нетривалого правління він пройшов походами відпоступово розправилася зі знатними мужами князівського роду, боярами та купцями, а згодом привела в покору народ деревлянський. Загибель Ігоря гостро поставила питання реформування системи державного управління на Русі й зокрема порядку стягування данини.
Князь Святослав (бл. 931-972)
уславився насамперед як відважний воїн і талановитий полководець.
Ставши самостійним правителем, Святослав здійснив декілька походів із метою зміцнення Русі й примусив сусідні держави зважати на її інтереси. Несторлітописець із великою любов'ю розповідав про князя, порівнюючи його за хоробрість із гепардом. Войовничість Святослава відповідала духу епохи, коли середньовічні правителі силою зброї формували території своїх держав. За роки свого порівняно нетривалого правління він пройшов походами від Середнього Поволжя до Каспію й далі Північним Кавказом і Причорномор'ям до візантійських володінь на Балканах, подолавши щонайменше 8000-8500 км.
На відміну від Ольги, Святослав був язичником. Намовляння матері охреститися він категорично відкидав, пояснюючи це тим, що із цього буде сміятися вся князівська дружина.
У 964-966 рр. Святослав розгорнув боротьбу проти Хозарського каганату. ВінПівнічним Кавказом і Причорномор'ям до візантійських володінь на Балканах, подолавши щонайменше 8000-8500 км.
На відміну від Ольги, Святослав був язичником. Намовляння матері охреститися він категорично відкидав, пояснюючи це тим, що із цього буде сміятися вся князівська дружина.
У 964-966 рр. Святослав розгорнув боротьбу проти Хозарського каганату. Він підкорив східнослов'янський племінний союз в'ятичів, який мешкав на річці Ока і сплачував данину хозарам. Святослав також звільнив від хозарської залежності та примусив сплачувати данину Києву неслов'янські племена мерю, мурому, мещеру, черемисів, мордву, буртасів і волзьких булгар. Після цього війська князя спустилися Волгою до її гирла, де був центр Хозарського каганату, і, завдавши поразки хозарам, захопили їхню столицю місто Ітиль. Він також підкорив і обклав даниною племена аланів, або ясів (предків осетинів), та адигів, або касогів (предків адигейців і черкесів), приєднав місто Таматарха на Таманському півострові (дістало нову назву - Тмутаракань) і хозарську фортецю Саркел (дістала назву Біла Вежа).