Даю 35 б.
1. Прослухай текст (текст нижче).
Світ великий історія його не менша. Ми вивчаємо історію різний держав, про точку країну не вивчали, які захоплюючих історичний подій не відкривались перед нами, повинні пам'ятати завжди про - історію свого народу,землі на якій ми живемо. Пам'ять одна з найважливіших властивостей людини, так як неможна забувати свого власного батька й матір, бо вони дали життя, дім в якому ти народився и виріс, також неможна забувати свій народ та його історію, ми - частина народу, без всях нас нема: ні народу, ні історії. Так як неможна забувати своїх рідних та близьких , ні в хвилину радості , ні в години печалі . Так не можна забувати нашої землі, бо це першооснова. З неї ми вийшли , до неї й прийдемо.
Люди не є людьми якщо вонине мають: ні мови, ні пам'яті, ні землі, ні роду. Пам'ятаємо про це. Ми не знаємо що принесе нам завтрашній день, людина завжди жила і буде жити з вірою і надією на краще. Але пам'ятаємо, що нічого не приходить саме собою, як і не змінюються без людини. Щоб жити краще треба краще працювати, це стосується всіх: мене, батьків, сусідів, друзів. Людська праця потребуе знань. Знання здобувається в навчанні. Вчимося, зробимо так щоб день сьогоднішній став гордістью для майбутнього.
3. Добери заголовок до тексту й запиши його.
4. Склади план тексту (письмово).
5. Прослухай текст удруге, за потреби відредагуй план і запиши його в зошит.
6. Запиши за планом докладний переказ тексту (письмово).
Ответы
Ответ:
Заголовок до тексту може бути "Пам'ять як важлива складова історії та культури".
План тексту:
Вступ. Значення історії та пам'яті.
Роль історії у формуванні національної свідомості.
Земля та історія як невід'ємні частини нашого існування.
Важливість знань та праці для майбутнього.
Висновок. Важливість пам'яті та навчання для створення кращого майбутнього.
Переказ тексту за планом:
У тексті висловлюється думка про важливість пам'яті та історії для кожної людини. Автор наголошує, що пам'ять про свій народ, мову, землю і історію є невід'ємною частиною кожної особистості. Він стверджує, що без цих складових неможливо утриматися від духовного розпаду. Також зазначається важливість навчання та праці для забезпечення кращого майбутнього. Автор закликає до пам'яті, віри та надії на краще, але підкреслює, що ніщо не приходить саме собою, і для досягнення кращого життя потрібно працювати.