твір коли б я була ліричним героєм вірша забула баба черевички від обличчя ліричного героя СРОЧНО ДОПОМОЖІТЬ
Ответы
Ответ:
У світі, де бабуся забула черевички, моя душа розцвітала б як весняний сад. Ставши ліричним героєм вірша, я відчувала б радість забутого часу, коли кожен кущ стежки має свою історію, а вітер ніс аромат солодких спогадів. Мої очі відбивали б блакитне небо і таємниче світло заходу сонця, а серце б’ється б у ритмі невловимої мелодії, яка виписує життєві історії на невидимому папері небес.
В моєму світі, де забуті черевички стали символом вільного кроку, я плела б мрії в кожному витинаному квіті та залишала сліди високого духу на пушистих травах. Танцюючи у ритмі забуття, я б несла з собою тепло бабусиних обіймів та спогадів, що летять як перлини в дзеркало часу. Бабусине забуття для мене б стало казковим світом, де кожна деталь — це краплина часу, виграна в мелодії забуття та невловимих мрій.
Пошаговое объяснение: