Ответы
Ответ:
"Сойчине крило"
Схід сонця розкриває новий день, а в лісі все ще триває ранкова тиша. Зелені верхівки дерев грають в золоті від першого сонячного променю, і тільки галасливий концерт пташок ламає цю спокійну гармонію. А серед них особливий герой – сойка, чия насичена блакитна шубка та витончене чорне крило вражають усіх, хто має щастя спостерігати за цим пернатим майстром.
Сойка — символ лісу, його вроди та витонченості. Крила цього птаха нагадують темне вишите атласне полотно, у яке вплетені краплини роси. Він здіймається вгору, ніби танцюючи на високих гілках, з дерева на дерево, розправляючи своє чорне крило як велику витончену або.
Сойка завжди на чолі з природою — вона розуміє мову вітру та шепіт трав. Її крило несе за собою відголоси ранкового пробудження, що розносяться лісом як ніжний пісня пташиного хору. Її пір’я блищить в сяйві сонця, нагадуючи про те, що природа — це живий художник, який кожного дня створює нові шедеври.
Сойчине крило — це не тільки символ вроди та грації, але і запрошення долучитися до танцю природи. Тому, коли наступає ранок, і сойка розправляє своє чорне крило, весь ліс затихає, щоб послухати та відчути красу, яку приносить цей маленький майстер.
Сойчине крило — це той невловимий момент, коли природа говорить свою найкрасивішу мову, і нам лише залишається слухати цей мелодійний розмову, вдихаючи свіжість і чистоту нового дня
Объяснение: