«Образ мужньої, сильної духом дівчинки, її життєрадісний погляд на світ, вільнолюбство в поезіях Л.Українки» СРОЧНО НАДО СДАТЬ ДО ВЕЧЕРА ДАЮ 70 БАЛОВ НАПИСАТЬ С ЦИТАТАМИ!!!!!
Ответы
Ответ:
Образ мужної, сильної духом дівчинки, її життєрадісний погляд на світ та вільнолюбство є важливими темами в поезіях Лесі Українки. Вона відображала ці ідеї у своїх творах, надаючи їм особливий вираз. Ось кілька цитат з поезій Лесі Українки, які можуть бути корисними для вашої роботи:
- "Як дитиною, бувало, вночі, в лісі, / Я відчувала силу в собі, / І зорі, як свічки, горіли в очах, / І серце билося, наче вільний птах." (з вірша "Як дитиною, бувало...")
- "Моя душа - вільна, як птах небесний, / І серце моє - вогонь незгасний." (з вірша "Моя душа - вільна...")
- "Я вільна, як вітер, що грає в полі, / І сонце, що сяє на небі голім." (з вірша "Я вільна, як вітер...")
Сподіваюся, що ці цитати допоможуть вам у написанні вашої роботи. Бажаю успіху!
Відповідь:
Ось декілька прикладів поезій Лесі Українки, в яких можна побачити образ мужньої, сильної духом дівчинки, її життєрадісний погляд на світ, вільнолюбство:
«Як дитиною, бувало…» - ця поезія написана у 1893 році, коли Леся Українка перебувала на лікуванні в Кавказі. Вона згадує своє дитинство, коли вона була веселою, непосидючою, цікавою до всього нового. Вона любила природу, море, казки, ігри, малювання. Вона мріяла про подорожі, пригоди, героїзм. Вона не боялася нічого, навіть смерті. Вона пише: «І я не знала, що є біль, / Що є недуга й сльози…». В кінці поезії вона звертається до свого дитячого «Я» і каже: «О моя дитино моя, Як дуже я люблю тебе! Як дуже я хочу з тобою, Знову побути, поговорить!..». Це свідчить про те, що вона не втратила своєї дитячої душі, свого оптимізму, своєї мужності.
«Тиша морська» - ця поезія написана у 1895 році, коли Леся Українка перебувала в Ялті. Вона описує красу моря в нічній тишині, коли все спить, а тільки море шепоче свої таємниці. Вона порівнює море з жінкою, яка має багато думок, почуттів, бажань, але приховує їх від світу. Вона пише: «Ти - жінка, що в грудях своїх, Таїш безліч думок гарячих, І серце сповнене жадань, Але ти мовчиш, мовчиш, мовчиш…». Це можна сприймати як самохарактеристику поетеси, яка також мала багато планів, ідей, емоцій, але не могла їх втілити в життя через свою хворобу. Вона також мовчала про свої страждання, але висловлювала свою душу в поезії.