Question

головна майстриня має право тримати в себе одночасного не більше чотирьох учениць не рахуючи її власних дітей. забороняється майстриням та їхнім чоловікам використовувати пряжу виготовлену не в Кельні й віддавати свої шовкові вироби для фарбування. у порушників цього правила відбирають шовк половина якого дістається раді й бургомистру. до того ж ці особи позбавляються права надалі займатися цим ремеслом.
з якого документа взято уривок?
чи мало місто магдебурзьке право? на підставі чого дійшли такого висновку?
​

Answer 1

Уривок взято зі Статуту цеху паризьких ткачів вовни, який був складений у XIII столітті . Цей документ регулював умови праці, виробництва та торгівлі шовковими тканинами в Парижі, який був одним з найбільших центрів шовкоткацтва в Західній Європі.Місто Магдебург мало право, яке було надане йому імператором Оттоном I у 965 році. Це право давало місту значну автономію в справах самоврядування, судочинства, податків, мита, війська та торгівлі. Магдебурзьке право поширювалося на багато інших міст і сіл в Східній Європі, особливо в Польщі, Литві, Україні та Білорусі. Ми дійшли такого висновку на підставі історичних джерел, які свідчать про вплив Магдебурзького права на розвиток міської культури та економіки в цих регіонах .