Ответы
Ответ:
Колись Жайворонок був царем, а Миша – царицею. Посіяли вони пшеницю й урожай поділили порівну. Але одне зернятко виявилося зайвим. Цариця-Миша пообіцяла його перекусити навпіл, схопила зернятко й утекла з ним у нору. Жайворонок обурився, скликав усіх птахів і пішов війною на Мишу. А та скликала всіх звірів, щоб воювати з птахами.
Звірі ховалися в нори, птахи – на деревах, тож нічого одні одним заподіяти не могли. Стомилися, сіли перепочити. Тут Миша помітила, що у війні не бере участі комашня. Вона звеліла її покликати. Коли комашня прийшла, цариця наказала їй уночі повилазити на дерева й обгризти поснулим птахам пір’я на крилах. Уранці птахи хотіли злетіти, але крила без пір’я їх не тримали, і вони падали на землю, де їх роздирали звірі. Так Миша перемогла Жайворонка.
Один Орел залишився сидіти на дереві. Йшов дорогою Стрілець, побачив Орла й націлився, щоб стрелити його. А Орел просить: «Не стріляй, голубчику, стану тобі у пригоді». Тричі цілився Стрілець в Орла і тричі той відпрошувався. Стрілець узяв Орла додому і годував його м’ясом двох теличок і бугая. Через три роки в птаха відросло нове пір’я, а крила настільки зміцніли, що він міг літати вище за хмари. От тоді орел і каже Стрільцю: «Сідай на мене!». Злетіли вони в небо, а коли піднялися до самих хмар, Орел скинув з себе чоловіка. Але той не розбився, птах підхопив його біля землі. Так відбулося тричі, щоб Стрілець зрозумів, який жах відчував птах, коли той на нього тричі цілився.
А потім Орел зі Стрільцем на спині полетів до своєї господи. Навідали дядька, брата, батьків. Птах наказав, щоб чоловік просив у них яйце-райце за те, що він приведе Орла їм на очі. Дядько і брат відмовилися дати яйце-райце, а батьки зраділи поверненню сина, дали чоловікові яйце-райце й порадили поводитися з ним обережно, удома поставити високу огорожу і лише тоді розбити яйце-райце.
У дорозі чоловік відчув спрагу, і коли побачив криничку, зрадів. Почав пити й ненароком розбив яйце-райце. Звідти стільки худоби навернуло, що чоловік не міг її загнати назад. Аж тут нагодилася Змія і сказала, що допоможе чоловікові, якщо той віддасть їй за це те, що в його відсутність з’явилося вдома. Чоловік погодився, Змія загнала худобу в яйце-райце і заліпила його. Прийшов чоловік додому й дізнався, що в нього народився син. Зажурився він, але що вдієш… Поставив огорожу, випустив худобу і швидко розбагатів. А син підріс і пішов до Змії.
Вона сказала хлопцеві: якщо той виконає три завдання, то відпустить його додому. Перше – за ніч викорчувати луг, зорати, насіяти пшениці, зжати її, поскладати в скирти та спекти паляницю. Друге – за ніч гору розкопати, щоб Дніпро туди йшов, побудувати комори, щоб байдаки до них приставали і до ранку продати на байдаки всю пшеницю. Третє завдання – за ніч зловити золотого зайця й уранці принести їй у хату.
Перші два завдання допомогла хлопцю виконати дочка Змії, яку та замурувала в стовпі. За це він пообіцяв одружитися з дівчиною-зміючкою. А на третьому хлопець схибив. Коли дівчина виганяла з нори на нього золотого зайця, той перетворювався то на гадюку, то на стару бабу, і хлопець його відпускав. Зрештою дівчина вирішила сама перетворитися на золотого зайця, а хлопець відніс його Змії.
Змія відпустила хлопця, а її дочка знову перетворилася на дівчину й побігла за ним. Зрозуміла Змія, що її обдурили, і послала за втікачами Змія – свого чоловіка. Двічі він наздоганяв їх, але вони його дурили і Змій ні з чим повертався до Змії. Вона розлютилася й сама побігла за втікачами. Дівчина перетворила хлопця на річку, а сама стала окунем. Змія розгадала ці хитрощі, і, перетворившись на щуку, почала ганятися за окунем. А він виставляв проти неї гострі плавники, тому щука й не могла його вхопити. Тоді Змія вирішила випити всю воду з річки й луснула.
Пішли втікачі до господи хлопця. Дівчина-зміючка наказала не цілувати дядькової дитини, бо забуде її. Але хлопцю при зустрічі з ріднею було незручно оминути когось із них. Поцілував він дядькову дитину і забув про дівчину.
Через пів року хлопець надумав женитися. Перед весіллям позвали дівчат і молодиць пекти шишки. Прийшла й та дівчина, зліпила з тіста голуба та голубку, а вони ожили й почали розмову між собою, згадуючи пригоди хлопця і дівчини-зміючки.
Хлопець почув ту розмову, згадав про дівчину, яка рятувала його від Змії, і про свою обіцянку одружитися з нею. Тож він покинув ту дівчину, з якою заручився, і одружився з дівчиною-зміючкою. І живуть вони разом добре.
Підготувала Тетяна Дудіна. Копіювання заборонено.