Завдання: 1. Поміркуйте, чому феодальна роздробленiсть негативно впливала на економічний розвиток країн Європи? 2. Напишіть коротку промову депутата парламенту У ХІІІ ст., який радить королю не підвищувати податки. Мотивуйте свої міркування, зважаючи на тогочасні реалії. 3.Поміркуйте,чому боротьба за об'єднання держав та подолання феодальноï роздробленостi були підтриманi рiзними станами тогочасного суспільства.Думку обґрунтуйте. 4.Назвіть основні причини та наслідки формування станово-представницьких монархій.
ДАМ 100 БАЛІВ
Ответы
Ответ:
1.Феодальна роздробленість, характерна для середньовічної Європи, виявилася негативною для економічного розвитку з кількох причин:
1. **Фрагментація влади та територій:** Землевласники (феодали) розділяли свої володіння між спадкоємцями, що приводило до постійного розділу та розпаду територій. Це ускладнювало здійснення єдиної ефективної політики та господарського управління.
2. **Обмежені можливості торгівлі та ринкових відносин:** Феодали створювали власні мініатюрні економічні системи в межах своїх володінь, обмежуючи тим самим розмаїтість товарів та послуг, доступних на ринку. Це заважало розвитку ринкових відносин та торгівлі.
3. **Обмеження соціальної мобільності:** Феодальна система визначала соціальний статус людини на підставі її народження. Це обмежувало можливість людей розвивати свої таланти та навички, не залежно від соціального походження, що тормозило розвиток економіки.
4. **Відсутність централізованого управління:** Влада була роздроблена між численними феодалами, і не існувало сильної централізованої влади, яка могла б координувати ефективні економічні стратегії та реформи.
Ці чинники сприяли тому, що економічний розвиток був обмеженим та ускладненим, і лише з початком періоду Ренесансу та подальшим розцвітом торгівлі та інновацій ця ситуація почала змінюватися.
2."Ваша Величності, шановний король та уважний парламент! Я стою перед вами сьогодні, щоб поділитися своїми глибокими переконаннями щодо питання податків. Ми, депутати, маємо відповідальність перед народом, і я вірю, що підвищення податків може принести негативні наслідки для нашої країни.
Уже тепер народ відчуває велике фінансове тягаря, а підвищення податків може призвести до подальшого загострення ситуації. Торговельні шляхи вже обтяжені, селяни несуть великі тягарі, а країна вже викликає великий інтерес з боку сусідів. Підвищення податків може вразити нашу конкурентоспроможність та вигідність для іноземних інвесторів.
Величезні навантаження на народ можуть призвести до соціальних нестабільностей та невдоволення. Я закликаю до обачливості та розуміння ситуації наших громадян. Перед тим як ухвалити рішення про підвищення податків, ми повинні ретельно вивчити економічні наслідки та знайти більш ефективні шляхи управління фінансами.
Нехай наше рішення буде мудрим та спрямованим на добробут народу. Нехай ми шукаємо інноваційні шляхи розвитку, щоб забезпечити стабільність та процвітання для нас і для майбутніх поколінь. Дякую за увагу."
3. Боротьба за об'єднання держав та подолання феодальної роздробленості мала широку підтримку різних станів тогочасного суспільства з різних причин:
1. **Економічні мотиви:** Торговельні та ремісничі стани бачили у єднанні можливість створення єдиної ринкової системи та збільшення обсягів торгівлі. Об'єднання держав сприяло б створенню сприятливого економічного середовища.
2. **Соціальна нестабільність:** Феодальна роздробленість часто викликала соціальні конфлікти та нестабільність. Багатії стани, а також міська буржуазія, бачили у формуванні централізованої влади можливість забезпечення порядку та захисту їхніх інтересів.
3. **Потреба у внутрішньому ринку:** Зростання торгівлі та розвиток міського господарства потребували єдиної системи правових норм та податкової політики. Селянські та ремісничі стани прагнули до зниження обтяження та впорядкування системи податків.
Формування станово-представницьких монархій було відповіддю на зазначені вище виклики:
1. **Централізація влади:** Монархії прагнули зміцнити свою владу, об'єднуючи різні території та підпорядовуючи собі феодальних лордів. Це дозволяло керувати ефективніше та впроваджувати єдині правові норми.
2. **Станово-представницькі органи:** Створення парламентів та інших консультативних органів дозволяло монархам отримувати поради та підтримку різних станів. Це сприяло легітимності рішень та залученню різних верств суспільства до управління.
3. **Єдина правова система:** Формування монархій дозволяло впроваджувати єдину систему права та управління, сприяючи правовій стабільності та розвитку економіки.
Однак, наслідки цього процесу були різними: від утвердження монархічної влади та розвитку економіки до виникнення проблем з рівноправ'ям та віддаленими регіонами.