Ответы
Дитинство моє розцвітає ніжно.
Летять гуси-лебеді, як чарівна ріка,
Щедро поливаючи світ чистою водою.
В долонях моїх тримаю мрії, як зірки,
Забуті часом в кригу рідного подвір'я.
Звучить сміх дітей, як дзвінкій джерела крик,
В кроці маленькому – весь світ є пригодою.
Вітерець знову приносить запах дитинства,
Де лебеді, як пісня, кружляють в танці.
Гра в гусячі перевертні, як у намисті,
В цьому світі невинному – дитинства країна.
Білі крила лебедів, немов казкові листки,
Розносять в дитинство аромат чистоти.
В теплій оселі родини, як в казці, щасливо,
Летючи, як гуси-лебеді, до небесної висоти.
Так весна квітне в дитячих серцях,
Сплітаючи у вінок перші усмішки.
І, ніжно оповиті дитячими сновидіннями,
Гуси-лебеді нас до щасливого дитинства ведуть.
Можна найкраща відповідь, дякую
Відповідь:
На розмаїттях кольорового дитинства, де світло сяє від радісних посмішок, розповідає повість Михайла Стельмаха "Гуси-лебеді летять". Саме там, в долині щасливих мрій, де дитинство плете свої чарівні віночки, розквітла наша маленька історія.
Ось як весело котилося літо нашими невеличкими днями! Спритності й легкості у грі було більше, ніж на складних художніх килимах. Кожен день, наче великий витяг, розгортав перед нами свої сторінки, наповнені пригодами та дивами.
Завжди було весело за вежами старого будинку, коли наше товариство гусаків та лебедів збирався під яскравим сонцем. По гетьманській команді, ми розгортали крила уявлення та взлітали у світ, де кожен клаптень неба – це можливість відкрити для себе новий острів мрій.
Так, іноді буває, що у світі дорослих трошки забувають, як дитячі крила ніжно торкаються небес. Проте ми, маленькі гуси та лебеді, знаємо, що їхній політ – це не просто рух, а справжній танець вільності.
А ще були наші весняні вітрила – невагомі човники у річці часу. За кожним поворотом річки ховалися пригоди, здивування та таємниці, які ми розгадували, тримаючи в руках веселі веслі.
Однак, як і в казці, час неухильно летить, а гуси-лебеді наші летять у світлої весни. Ми пам'ятаємо своїх перших друзів, казкові світи та мрії, а їх крила все ще печать наші серця.
Отже, в невеликій поезії дитинства, де летять гуси-лебеді, кожен рядок – це як окремий перл у великому морі невинності та щастя.
Пояснення: