Ответы
Ответ:
Объяснение:
Хоча Омар Хайям і Ду Фу представляють різні культури та епохи (Омар Хайям — середньовічний перський поет і філософ, Ду Фу — китайський поет середини VIII століття), у їхніх творах можна виявити спільний нитку в розумінні маленького людського щастя.
Обидва поети підкреслюють тимчасовість та обмеженість людського життя, вказуючи на те, що час невпинно рухається вперед, і ніхто не знає, скільки йому доведеться жити. Це стає важливим стимулом для цінування моменту та досягнення внутрішнього спокою.
Омар Хайям у своїх "Четвертках" закликає нас не занурюватися в смуток про минуле чи тривожитися про майбутнє, а жити в "денці" теперішнього моменту, насолоджуючись ним. Він вбачає щастя в задоволенні від сьогодення та насолодженні простими радощами.
Ду Фу також розглядає короткочасність життя та невизначеність майбутнього у своїх віршах. Він підкреслює трагічний характер людського існування, але водночас визначає мудрість у прийнятті невизначеності та пошуку щастя у простих речах, таких як природа та прості радості.
Отже, обидва поети, навіть у різних культурних та історичних контекстах, спрямовують увагу на цінність моменту, простоту, та природу як джерело внутрішнього задоволення та маленького людського щастя.