Ответы
Ответ:
Грецію омиває 5 морів: Егейське, Середземне, Іонічне, Фракійське та Критське. Цікаво, що Фракійське входить до складу Егейського, а Критське – до складу Середземного моря. Проте, це не заважає їм вважатися абсолютно самостійними географічними об’єктами.
Герція :
•У Греції найменше число розлучень серед всіх країн Євросоюзу.
•Грецькі «бюджетники» вважаються елітою суспільства. Військові, вчителі, лікарі та поліціянти – це найпрестижніші та найвисокооплачуваніші професії.
•В грецьких школах вивчають дві іноземні мови, причому перша – англійська – є обов’язковою, а другу учні можуть вибрати самі.
•Жителі Греції вкрай не пунктуальні. Спізнитися на годину-півтори греки вважають абсолютно нормальним
•У столиці Греції – Афінах – проживає понад 40% всього населення країни.
•Ні в якому разі не варто демонструвати греку знаменитий жест ОК. Показавши співрозмовнику колечко з вказівного і великого пальця, ви тим самим відкрито називаєте його гомосексуалістом. За це й побити можуть!
•Популярний у нас грецький салат на своїй батьківщині дуже сильно відрізняється і за смаком, і за кількістю інгредієнтів. Самі греки називають цей салат «хоріатіки» – «сільський»
Рим:
Офіційний День народження Риму – 21 квітня (місто засноване в 753 році до н.е.). В цей день проводяться показові гладіаторські бої, влаштовуються бенкети та паради.
2. У новенького свіжозбудованого Колізею був дах. І взагалі ця будівля настільки продумана, що 70 тисяч глядачів (а саме стільки вміщав Колізей) могли покинути арену за 3 хвилини!
3. В Стародавньому Римі була своя промо-продукція. Біля Колізею можна було купити тваринний жир та піт кращих гладіаторів. Потім з цих компонентів прекрасні панянки робили парфуми.
4. В часи свого розквіту в Римі проживало близько 1 мільйона жителів. Після падіння імперії їх залишилось близько 50 тисяч. В сучасному Римі налічується приблизно 2,7 млн. мешканців.
5. Обов’язковим гостем на похоронах знаті у Стародавньому Римі був клоун – архімім. Він йшов за труною і імітував поведінку покійного. Іноді актора навіть вдягали в одяг померлого для більшої правдоподібності.